-
Народження
Салоніки, Османська імперія (достовірних відомостей про дату народження немає; згодом Кемаль обрав датою свого народження 19 травня — день початку боротьби за незалежність Туреччини) у кварталі Ходжакасим османського міста Салоніки (нині Греція) в сім'ї дрібного лісоторговця, колишнього митного службовця Алі Риза-ефенді і його дружини Зюбейде-ханим, і йому було дано поширене тоді серед османських мусульман ім'я Мустафа («обраний»). -
Вступ до військової школи Selânik Askerî Rüştiyesi in Selânik
У віці 12-и років, поступив у підготовчу військову школу в Салоніках Selânik Askerî Rüştiyesi in Selânik, де вчитель математики дав йому друге ім'я Кемаль («досконалість»). -
Вступ до військової школи (Manastır Askerî İdadisi)
Його зарахували до військової школи (Manastır Askerî İdadisi) у місті Монастір (нині Бітоль в Македонії). -
Вступ до османського військового коледжу (Mekteb-i Harbiye-i Şahane)
Вступив до османського військового коледжу (Mekteb-i Harbiye-i Şahane) в Константинополі, столиці Османської імперії. -
Period: to
Начання в османській академії генштабу (Erkân-ı Harbiye Mektebi)
10 лютого 1902 призначений в османську академію генштабу (Erkân-ı Harbiye Mektebi) в Константинополі, яку закінчив 11 січня 1905 року. Відразу по закінченні академії, його заарештували за звинуваченням у протизаконній критиці абдулхамідовського режиму і після декількох місяців під вартою заслано в Дамаск, де в 1905 році він створив революційну організацію Ватан («Батьківщина»). -
Period: to
Військова служба
У 1905—1907 разом із Лютфі Мюфіт-беєм (Оздешем) служив у 5-тій армії, дислокованій у Дамаску.
У 1907 підвищений у званні й отримав направлення в 3-тю армію в місто Монастір. -
Участь у молодотурецькій революції
У 1908 брав участь у молодотурецькій революції. -
Period: to
Військова служба
У 1910 направили до Франції, де він був присутній на Пікардійських військових маневрах. У 1911 почав служити в Константинополі, в Генштабі збройних сил. На війні, що почалася в 1911 зі штурму Триполі італійцями, Мустафа Кемаль разом з групою своїх товаришів бився в районі Тобрука та Дерну. 22 грудня 1911 здобув перемогу над італійцями у битві під Тобруком, а 6 березня 1912 його призначили на посаду командувача османськими військами в Дерен. -
Period: to
Військова служба
У жовтні 1912 почалася Балканська війна, в якій брав участь разом з військовими підрозділами з Галліполі і Болайира. Він зіграв велику роль у справі відвоювання Дідімотіхона (Діметокі) й Адріанополя у болгар.
У 1913 призначений на посаду військового аташе в Софії, де 1914 року йому присвоїли звання підполковника. Там прослужив до 1915, коли його направили Текірдаг для формування 19-ї дивізії. -
Period: to
Мустафа Кемаль у Першій світовій війні
На початку Першої світової війни успішно командував османськими військами у битві за Чанаккале.
25 квітня 1915 британці та французи, що висадилися на мисі Арибурну, були зупинені 19-ю дивізією під командуванням Мустафи Кемаля. Після цієї перемоги Мустафу Кемаля підвищили до звання полковника. 15 серпня 1918 року повернувся в Халеб на посаді командувача 7-ю армією. -
Отримання важливих посад
Після підписання Мудроського перемир'я (капітуляції Османської імперії) (30 жовтня 1918 року) був призначений на посаду командувача групою військ швидкого реагування. Після розпуску цієї армії Мустафа Кемаль 13 листопада 1918 року повернувся до Константинополя, де почав працювати в Міністерстві оборони. -
Національно-визвольний рух
У 1919 очолив національно-визвольний рух проти Антанти, що привів до проголошення Турецької республіки. -
Тимчасовий уряд
У 1921 сформував тимчасовий уряд в Анкарі. -
Period: to
Президентство
У 1923 після проголошення республіки став її першим президентом; правив авторитарно, впроваджуючи реформи, що мали європеїзувати і модернізувати Туреччину. Серед його реформ найбільш значущі скасування багатоженства й емансипація жінок, реформа законодавства і освіти, заміна арабської абетки латинською, мусульманського календаря — Григоріанським). Дбав і про розвиток промисловості. -
«Батько турків»
У 1934 турецький парламент надав йому ймення Ататюрк (перекладається як «батько турків», хоча деякі турки перекладають як «Великий турок»). -
Смерть
Помер 10 листопада 1938 від цирозу печінки. Похований в Анкарі на Турецькому державному цвинтарі в мавзолеї.