-
Дата народження
Народився в селі Кліщинці на Полтавщині (тепер — Черкаської області) у поміщицькій родині. Окрасою батьківського дому була чудова бібліотека. У спілкуванні з дідом — полковником, учасником російсько-французької війни 1812 року, людиною широко освіченою — минало дитинство Михайла. Дід дав онукові й початкові знання, -
Навчання
З 1851 року хлопець навчався у Полтавській гімназії, що була на той час одним із кращих навчальних закладів. Захоплення театром, яке тривало упродовж усього життя, прийшло саме у цей час. Як сам свідчить, "пробував тоді віршувати" -
Навчання
Раннє сирітство привело Михайла Старицького у родину, в якій виховувався майбутній славетний композитор: хлопчик опинився на вихованні в сім'ї Віталія Лисенка, двоюрідного брата його матері. Разом із троюрідним братом М. Лисенком вступив до Харьківського університету -
Period: to
Участь у Громаді
Продовжив навчання в Київському університеті на юридичному факультеті. У цей час він відвідує студентські зібрання, на яких обговорюються національні й політичні проблеми, бере участь у роботі театрального і хорового гуртків. Був серед київських студентів (М. Драгоманов, М. Лисенко, П. Косач, Т. Рильський, П. Митецький), які у травні 1861 року впряглися у траурний повіз, щоб допровадити домовину з тілом Тараса Шевченка із лівого берега Дніпра до церкви Різдва на Поштовій площі. -
Period: to
Початок театральної діяльності.
Михайло Старицький активно включився у театральну діяльність (разом з Миколою Лисенком організовував «Товариство українських сценічних акторів», зусиллями якого було поставлено багато вистав, зокрема «Різдвяну ніч» за мотивами творів Миколи Гоголя), в роботу Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, на чолі якого стояв етнограф Павло Чубинський. -
"Виклик"
На сільській вечорниці Михайло побачив надзвичайно вродливу дівчину Степаниду...Кілька наступних вечорниць Степанида не приходила, і Михайло дуже сумував за нею. А потім не витримав і пішов до неї додому та попросив у її батька дозволу про зустріч. Біля Сули під вербами парубок чекав дівчину, а в голові спливали віршовані рядки: Ніч яка,Господи! Місячна, зоряна:..
На жаль,почуття не було взаємним: дівчина зізналася, що вже засватана. Тому й перестала ходити на вечорниці.. -
Кореспонденція та нариси
«Остроумие урядника», в якому розповідається про здирства поліції. Нарис під псевдонімом «Подолянин» з’явився в газеті «Труд» із приміткою редакції: «Малоймовірний, але справжній випадок, що днями стався в селі Конатківці Могилівського повіту Подільської губернії» (нині це село перебуває в складі Шаргородського району). -
Одруження
23 річний Старицький одружився на Софіі Вітальївні Лисенко. На той момент їй було 14 років. У Старицьких народилось п'ятеро дітей. Дружина допомагала в антрепренерській праці. Троє з п'яти його дітей і його онуки стали відомими діячами української культури.. -
Поезія
Оригінальна поезія Михайла Старицького з'явилася друком у двотомній збірці «З давнього зшитку. Пісні та думи» (1881, 1883). Загалом поезія — одна з найцінніших сторінок його мистецької біографії. Вірш «Виклик», покладений на музику Миколою Лисенком, став народною піснею. -
Period: to
Театр
На 1883—1893 роки припадає найяскравіша сторінка діяльності Старицького як організатора театру і драматурга. Саме 1883 року Михайло Старицький став директором першої професійної української трупи, створеної у 1882 році Марком Кропивницьким. Географія гастролей трупи дуже промовиста: Москва, Петербург, Варшава, Мінськ, Вільнюс, Астрахань, Тифліс та багато інших міст, де керівник і очолюваний ним великий колектив пропагували українське слово і національне мистецтво. -
Альманах Рада
Стараннями М. Старицького з'являються два випуски альманаху "Рада" (1883,1884). Їх зміст для сучасного читача вельми промовистий, бо становить класику українського письменства: дві частини роману «Повія» П. Мирного, повість «Микола Джеря» І. Нечуя-Левицького, драма «Не судилось» М. Старицького, поезії Б. Грінченка. Появу цього видання Іван Франко трактував образно — як «перший весняний грім по довгих місяцях морозів, сльоти та занепаду». -
Period: to
Написання історичної прози
На 90 роки припадає написання історичної прози. Творив він її у жанрах повісті — «Облога Буші»та роману: трилогія «Богдан Хмельницкий» — «Перед бурей»,«Буря»,"У пристани",романи «Молодість Мазепи»,«Руїна»,«Останні орли»,«Розбійник Кармелюк». Ці твори пробуджували інтерес читацької аудиторії до героїчного минулого України, зображували її культуру і передавали національний характер,чарували старовиною і романтикою. М.Старицького вважають зачинателем жанру історично-пригодницьких романів в Україні. -
Кінець шляху
Михайло Петрович помер у Києві, похований на Байковому кладовищі.
