Китайські письменники timeline

ЛюЦзі відомий як військовий теоретик та стратег у 1367 році розробив військові стратегію «Керівництво Вогняного дракона», засновано на раніших трактатах ЛюЦзі «Надзвичайні стратегії ста битв» також до доробку ЛюЦзі належить військовий трактат «Уроки війни». Відомий як китайський Нострадамус, ЛюЦзі належить книг пророцтв «Шаобін Сун».З них найбільш відомим подіями, що передбачив Лю були Тумуська катастрофа 1449року та встановлення у 1911році республіки у Китаї. Все це викладено у віршованій формі

Найвідоміший твір «Подорож на Захід» написаний У Чен'енем в 1570 році[3]. Роман «Подорож на захід» став засновником жанру фантастичної або героїко-фантастичної епопеї. Оповідання про пригоди Сунь Укуна — царя мавп — стало одним з улюбленіших в Китаї і одним з найвідоміших за кордоном.

Найбільший творчий внесок Лі Юя полягає у написанні п'єс і есе з театрального мистецтва. Він написав 10 п'єс, серед яких «Камбаля», «Фенікс шукає фенікса», «Юй Сао Тоу», «Лянь Сян Бань», «Застава людей і звірів», «І пен сюе», «Цзін чжун пу» («Про чесних і вірних») тощо. В цих п'єсах мова йде про кохання чоловіка і жінки. Сюжети п'єс звивисті, захоплюючі та гумористичні, взяті з реального життя. Його п'єси створені не лише для звеселення, вони несуть навантаження серйозного змісту.

ХУАН ЦЗУНСІ
У віршах ХуанУ віршах Хуан Цзунсі, як і в трьох його «Хроніках» і в «Записках про фортеці в горах Симіншань», простежується героїчна історія боротьби проти маньчжурських завойовників. Особливо бойовий дух поета знайшов своє вираження у таких рядках з поеми «Різні пісні, що написані у горах».

Усього у доробку Пу Сунліна близько 450 оповідок. Більшість з них увійшло до збірки «Оповідання Ляо Чжая про незвичайне» — 431 оповідання. Деякі з них короткі — лише 200–300 ієрогліфів, а деякі — довгі, складаються з декількох тисяч ієрогліфів. У цих оповіданнях Пу Сунлін за допомогою опису лисів-перевертнів зобразив кайдани феодальної моралі і занепад системи державних іспитів, ця книжка повна прагнення до волі особистості.

Усе життя витратив на написання свого визначного роману «Історія каменю», інша назва «Нотатки про камінь». Над ним Цао працював понад 20 років. Ще за життя автора глави з роману були відомі загалу, вразивши глибиною опису життя родини Цзю. Але Цао Сюецінь не встиг завершити свою працю. Цим зайнявся у 1791 році Гао Е. У завершеному вигляді роман отримав назву «Сон у червоному теремі».

Відомий своїм твором «Шість нарисів про швидкоплинне життя». Китайська література до появи цих нарисів не знала іншого твору, в якому з такою сповідальною щирістю автор розповідав би про своє життя. У цьому автобіографічному творі, близькому до щоденникових записів від першої особи, глибоко особисті переживання перемежовуються спогадами про поїздки по різних мальовничих районах країни, нотатками про вірші й картини, мистецтво садівництва, роздумами про життєві радощі.

У доробку Лю Е є лише один роман «Подорожні записки Лао Цаня», в якому зображено тогочасне суспільство. Герой роману лікар Лао Цань, вболіваючи за долю країни, намагається допомогти людям і врятувати їх з життєвого пекла. Роман цікавий не тільки багатьма реалістичними картинками з сучасного побуту, а й відображеними в монологах героя роздумами про життя, про людей. Думи і міркування героя вносять у розповідь риси психологізму.

У 1918 р. він опублікував оповідання «Щоденник божевільного», який вважається першим твором нової китайської літератури. Він багато зробив для популяризації у Китаї іноземної літератури, особливо російської та радянської. Лу Сінь переклав «Заповіт» Тараса Шевченка, твори М. В. Гоголя, А. П. Чехова та ін.У перекладі Лу Сіня та з його доповненнями в жовтні 1921 року було надруковано розділ про українську літературу.Ця публікація спричинила початок китайських перекладів з української.

Відомий як автор однієї з перших книг нової поезії — збірка «Нюйшень» («Богині», 1921 рік). Новаторська за формою, в чомусь запозичена у західних поетів, романтично-експресивна за духом, книга сповнена переходом від бунтів до розчарувань. У 1924 році Го Можо почав переходити на позиції «революційної літератури», що відображено в збірці віршів «Цяньмао» («Авангард»). Перебуваючи в Японії у 1930-х роках, займався вивченням стародавньої історії, писемності та філософії Китаю.

Новела«Серп місяця»,написана у ранні роки творчості, є одним з його найвідоміших творів. Новела втілює поєднання креативності літератури та відгуків суспільства. Головна героїня хоче мати гарне життя та свободу, але вона страждає від можливості покладатись лише на свої сили і, зрештою, її руйнує тиск суспільства, в якому вона живе. Такою унікальною технікою ЛаоШе підкреслює саме жіночу точку зору, описує теплоту у стосунках між матір'ю і дочкою і деградацію цього відчуття під впливом бідності.

Автор понад 160 творів (проза, драматургія, есе, поезія, публіцистика, критика та ін.). Фундаментальна праця А Іна «Вань Цін сяошо ши» («Історія прози періоду Пізньої Цін», 1937 рік), перекладена на японську та німецьку мови, витримав безліч видань в Китаї, не втративши наукового значення дотепер. Серед драматургічних творів найвідомішими є «Чунь фен цююй» («Весняний вітер та осінній дощ», 1937 рік), «Бі сюехуа» («Квітка, покраплена кров'ю», 1939 рік), «Хайго інсюн» («Герой морів», 1940 рік).

Перша повість «Загибель» (1929) і трилогія «Кохання» (1931–1933) — про вплив революційних ідей на інтелігенцію. Життю гірників присвячено повісті «Сніг» та «Рудокопи». В романі «Вогонь» (1941) зображено боротьбу молоді проти японської агресії. Б. не раз відвідував Північну Корею, написав три книги нарисів про подвиги китайських добровольців.Ба Цзінь — активний учасник міжнародного руху за мир. Заступник голови Спілки письменників Китаю. На честь письменника названо астероїд 8315 Бацзінь

сучасний китайський письменник, почесний доктор філології Відкритого університету Гонконгу[1]. 2012 року нагороджений Нобелівською премією з літератури за «галюцинаторний реалізм, що поєднується з народними казками, історією та сучасністю»

учасний китайський письменник та сценарист, лауреат літературної премії Мао Двеня (Мао Дуня). Пише головно шпигунські трилери і детективи.Головна проблема, яку так вирішує Май Дзя, це — наскільки чиєсь слово здатне передавати ПРАВДУ й показувати об’єктивну картину подій. Очевидно, що можливості слова в цьому сенсі він вважає обмеженими (точкою зору мовця), тому пропонує читачеві самому пізнати реальність, розглядаючи її з різних кутів зору.