-
Period: 2070 BCE to 1600 BCE
Династія Ся
Ся (кит.: 夏; піньїнь: xià) — найстаріша династія і держава в Китаї. Існувала протягом 2070 — 1600 років до н. е. Вперше згадується в «Історичних записах» (109 — 91 до н. е.) та «Бамбукових анналах» (300). Разом із пізнішими династіями Інь та Чжоу входить до так званих «трьох епох»[1], які ідеалізуються в традиційній китайській історіографії. -
1800 BCE
Династія Ся
Більшість істориків за межами Китаю вважають династію Ся легендарною. Причиною цього є відсутність прямих письмових і археологічних свідчень часів існування цієї династії. Невідомо, також, де знаходилась її столиця Янчен[2]. Китайські вчені припускають, що центральним містом могла бути стоянка Ванченган[3] в місті Денфен провінції Хенань, КНР. Однак науковці світу не визнають цієї гіпотези. -
Period: 1600 BCE to 1046 BCE
Династія Шан
Династія Шан (кит.: 商朝; піньїнь: Shāngcháo) — династія і держава в Китаї, що існувала в 1600—1046 до н. е. Заснована імператором Тан. Інші назви — династія Інь (кит.: 殷朝; піньїнь: Yīncháo) або Шан-Інь (кит.: 商殷; піньїнь: Shāngyīn). Розташовувалася в землях на північ від виходу р. Хуанхе на Велику китайську рівнину. Шан є першим державним утворенням, реальність існування котрого підтверджена не тільки археологічними знахідками, а й також епіграфічними письменними довідками. -
Period: 1046 BCE to 221 BCE
Династія Чжоу
Династія Чжоу (кит.: 周朝; піньїнь: Zhōucháo) — династія і держава в Китаї, що існувала у 1046－256 до н. е. (за іншими даними, 1027—221 до н. е.[1]). Її правління було найдовшим у китайській історії, хоча політичний і військовий контроль вона зберігала тільки до 771 року до н. е. Цей період називають періодом Західної Чжоу. Наступна половина існування династії носить назву Східна Чжоу: цей період вміщує в себе період Чуньцю та значну частину періоду Воюючих царств. -
1000 BCE
Династія Чжоу
Правителі Шан були скинуті васалами — представниками родини Цзі 姬. Нова династія побудувала свою столицю поблизу сучасного Сіаня, а пізніше, приблизно у 750 році до н. е., втекла від варварів, які вторглися в країну і осіли поруч з нинішнім Лояном. У цей період держава була суто феодальною. В центрі державних земель — земля «Сина неба» 天子 — вана (домен Чжоу), оточена ленами васалів чжухоу. -
Period: 221 BCE to 206 BCE
Династія Цінь
Дина́стія Ці́нь (кит. 秦朝, пін. Qíncháo) — династія і держава в Китаї, що існувала у 221 до н. е. — 206 до н. е.. Заснована першим китайським імператором Ші Хуан-ді, який відновив єдину централізовану державу внаслідок анексії існуючих шести держав: Хань, Вей, Чжао, Чу, Янь і Ці, поклавши край так званому періоду «Семи царств», що тривав майже 800 років. Імператор мав титул — Перший величний правитель Цінь -
209 BCE
Династія Хань
Деспотизм та волюнтаристська економічна політика Цінь Ши Хуан-ді, що збіглися з посушливими роками, спричинили в Китаї страшний голод та розруху. 209 року до Р. Х. проти режиму династії Цінь спалахнуло повстання. Одним із лідерів повстанців був Лю Бан. Спільно із силами бунтівного цінського полководця Сян Юя він захопив столицю — місто Сяньян та знищив династію Цінь. -
Period: 206 BCE to 220
Династія Хань
Дина́стія Ха́нь (спрощ.: 汉朝; кит. трад.: 漢朝; піньїнь: Hàncháo) — династія, що правила Китаєм після падіння династії Цінь, до розпаду імперії на три царства. Ця династія керувалася імператорами з роду Лю (劉/刘), першим з яких був Гао-цзу. Правління цієї династії тривало понад 400 років. -
Period: 220 to 266
Династія Вей
Ве́й (кит.: 魏; піньїнь: wèi) — династія і держава в Китаї періоду Саньго. Існувала протягом 220—265 років. Заснована китайським полководцем Цао Цао та його сином Цао Пі. Контролювала землі Півінчого і Центрального Китаю. В історичній літературі часто називається Цао-Вей (піньїнь: cáo-wèi) або Рання Вей (кит.: 前魏; піньїнь: qián-wèi). -
Period: 266 to 420
Династія Цзінь
Дина́стія Цзінь (спрощ.: 晋朝; кит. трад.: 晉朝; піньїнь: Jìn Cháo) — династія, що правила Китаєм після періоду Саньго, до розпаду імперії на Південні та Північні царства. Ця династія керувалася імператорами з роду Сима (司馬), першим з яких був Сима Янь. Після поразки від кочових племен хунну у 316 році, наступного, 317 року, князь Сима Жуй перенесін столицю у східні префектури. Той період отримав назву Східна Цзінь. -
Period: 420 to 589
Південні та Північні династії
Південні та Північні династії (спрощ.: 南北朝; піньїнь: Nánběicháo) — період у китайській історії. Згідно з історичною класифікацією слідує за періодом шістнадцяти держав. Склався в результаті утворення держави Північна Вей, яка об'єднала північний Китай. У 534 році після розпаду останньої утворилося декілька держав, що боролися за владу. На півдні Китаю в результаті заколоту у 420 році була повалена Східна Цзінь. -
Period: 581 to 618
Династія Суй
Суй (кит. 隋, піньїнь Suí МФА: [sueɪ̯]; роки правління 581—618) — китайська династія, яка об'єднала роздріблені держави Китаю у однойменну імперію Суй.
Здійснила ряд карколомних соціально-політичних перетворень
За її правління збудовано «Великий китайський канал». -
Period: 618 to 907
Династія Тан
Тан (кит. 唐, піньінь: táng, 18 червня 618 — 4 червня 907) — династія й імперія в історії Китаю: наступниця династії Суй; попередниця періоду П'яти династій і десяти царств. Заснована Лі Юанем. Правління династії було перервано на короткий термін заснуванням Другої династії Чжоу (16 жовтня 690 — 3 березня 705 року) імператрицею У Цзетянь. -
Period: 907 to 979
Період п'яти династій і десяти держав
Період п'яти династій і десяти держав — час політичного безладу в Китаї, що тривав з 907 по 960 (979) роки, між правлінням династії Тан та династії Сун. У цей час на півночі швидко змінилися п'ять династій, і виникло понад 12 незалежних держав, особливо на півдні. Зазвичай приводять тільки 10 найбільших. Династія Ляо на півночі залишилася незалежною навіть після того, як династія Сун підкорила собі більшу частину Китаю.
