-
Згідно з переказами, ієрогліфи винайшов Цан Цзє, придворний історіограф міфічного імператора Хуан Ді. До цього китайці нібито користувалися вузликовим письмом. Згадка про це наводиться у «Даодецзіні» і коментарі до «Ї цзіну».
-
Батьківщиною шовку є стародавній Китай. За легендами, культура шовківництва виникла близько V тис. до н. е.. Найбільш розповсюдженим є переказ про Лей Цзу, першу дружину Жовтого імператора. Одружившись, Лей Цзу привезла з собою секрет вирощування шовкопряда. Ця легенда підтверджуються і археологічними розкопками в провінціях Хубей і Хунань.
-
Одними з найдавніших дзвонів вважаються китайські дзвони чжун 鐘\钟. Китайські дзвони мають край мигдалевидної форми та спроможні до утворення не одного, а двох тонів. Як інструменти із постійним тоном, дзвони використовувалися як камертони у встановленні висоти звуку та завданні тональності для інших інструментів.
-
Місячно-сонячний календар — календар, в основі якого лежить періодичність видимих рухів Місяця та Сонця. Тоді також з'явилися нові прилади для визначення координат небесних світил.
-
Найдавніші артефакти, виготовлені з чавуну, були знайдені на території східної частини сучасного Китаю. Перша письмова згадка про чавун трапляється у китайському літописі «Цзо чжуань» у записі, що стосується 513 р. до н.е. У Китаї одержували чавун з високофосфористих залізних руд, тому він містив до 7 % фосфору і мав низьку температуру плавлення.
-
Засновником даосизму вважається мудрець Лао–цзи. У центрі його вчення – поняття Дао (“Шлях”), якому підлеглий весь світ і яке є основою та джерелом всього сущого. Основоположник конфуціанства Кун Фуцзи вважав вічним встановлений Небом порядок, закликав шанувати традиції в сім'ї і державі, ставлячи понад усе виховання людини. Він розробив цілу систему правил і норм поведінки людини – Ритуал, згідно з яким треба шанувати предків, поважати старших, прагнути до внутрішнього самовдосконалення.
-
Джонка — традиційне китайське вітрильне судно для плавання по річках і поблизу морського узбережжя. Відмінні риси джонки — вітрила з бамбукових рей і циновок у формі чотирикутника, а також підняті ніс і корма. Вітрила можна згортати на зразок жалюзі. Масивне кермо замінює кіль. Число щогл сягає п'яти. Точний час винаходу джонки невідомо, під час династії Хань вони вже були широко поширені.
-
Китайці винайшли магнітний компас для подорожей морями та пустелями. Компас був зроблений з намагніченого матеріалу та каменю.Верхня фігура завжди показує на південь.
-
Китайцям вдалося винайти тачку або віз, яку спочатку використовували тільки для перевезення людей.
-
Китайські літописи повідомляють, що папір був винайдений у 105 році н. е. Цай Лунем. До Цай Луня папір у Китаї робили з прядива, а ще раніше з шовку, який виготовляли з бракованих коконів шовкопряда. Цай Лунь подрібнив волокна шовковиці, деревну золу, ганчірки і прядива. Все це він змішав з водою і масу виклав на форму (дерев'яна рама і сито з бамбука). Після сушіння на сонці, він цю масу розгладив за допомогою каменів. У результаті вийшли міцні аркуші паперу.
-
Перший сейсмограф було винайдено китайським вченим Чан Хе. Прилад являв собою вазу з отворами, розташованими по ободу. При коливанні земної поверхні металеві кульки з отворів падали в підставлені посудини. За картиною тих кульок, що впали і тих, що залишилися на місці, визначали напрямок поштовху
-
До середини першого століття нашої ери селітра була відома в Китаї і є переконливі докази використання селітри й сірки в різних комбінаціях в основному для готування ліків. У IX столітті даоські ченці й алхіміки в пошуках еліксиру безсмертя по випадковості наткнулися на порох. Потім почали його використовувати для феєрверків і сигнальних пристроїв.
-
Кам'янка — тугоплавний керамічний матеріал, що утворює щільний спечений черепок. Виробництво цього матеріалу передувало порцеляні.
-
Китайці почали використовувати ксилографічні кліше - це спеціальні дерев'яні форми для друку цілої сторінки.
-
Порцеляна мала великий попит в Китаї, тому виникло декілька порцелянових центрів і її різновидів: Селадон та Санкай. Відомий центр видобутку каоліну — місто Дзіньдечжень в Китаї, що є відомим центром виробництва порцеляни з сивої давнини.
