-
Народження
27 січня 1790 року у містечку Городищі на Київщині в родині священика народився Петро Петрович Гулак-Артемовський. Сьома дитина, найменший. -
Перші поетичні спроби
Перші поетичні спроби припадають на час навчання в Київській академії. Відомо, що 1813 року він написав поетичний твір за поемою Нікола Буало «Налой», який пізніше був знищений самим автором. Пізніше у такій же манері Петро Гулак-Артемовський вже перекладатиме релігійно-моралізаторські твори та писатиме оригінальні поезії. -
Дитинство та освіта
Отримав ґрунтовну домашню освіту від батька. Вступає до бурси, а згодом — до Київської академії. Не закінчивши повного курсу навчання, у 1814 році залишає академію і протягом кількох років учителює в приватних пансіонах, у родинах польських поміщиків на Волині. Тут майбутній поет мав можливість глибше пізнати гірке підневільне життя трударів-кріпаків, ознайомитися з народною творчістю. Ймовірно, що саме тут, на Волині, виник задум написати байку «Пан та Собака», що принесла письменникові славу. -
Студентське життя
Петро Гулак-Артемовський — вільний слухач словесного факультету Харківського університету. -
Перший друкований твір
Ним став російський переклад з Жана-Батісто Руссо «Ослепление смертних» — з'явився у жовтневому номері «Украинского вестника» за 1817 pік, одразу ж після переїзду письменника до Харкова. Відтепер на сторінках цього журналу один за одним друкуються його вільні переклади і переспіви російською мовою з Д. Мільтона, Ж. Расіна, Ж. Деліля, Горація, П.Ж. Кребійона, а також перші оригінальні поезії «Мудрость (Отрывок из первой песни поэмы «Счастие на земле»)» та «Ее с-ву графине А. А. Г-вой». -
Перший український вірш
Вірш «Справжня Добрість (Писулька до Грицька Прокази)» написав у віці 27 років. Це своєрідне послання Григорію Квітці-Основ'яненку як одному з керівників товариства благодіяння. Петро Петрович гаряче підтримує його і закликає активізувати громадські починання на користь суспільства. У «Справжній Добрості» виявилися схильність автора до традицій класицизму та орієнтація на «Енеїду» Івана Котляревського (часом жартівливий, бурлескний стиль, широке використання живих фольклорних джерел). -
Байка "Пан та Собака"
Найвизначніша серед них вважається байка, чи, за визначенням самого автора, «казка», «Пан та Собака». Одразу ж після опублікування в «Украинском вестнике» вона здобула таку широку популярність, що ходила в списках. Байка «Пан та Собака» перейнята протипанськими настроями і має антикріпосницьке спрямування. Автор викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян. Байка в українській літературі дедалі більше набуває виразного соціального звучання. -
Початок творчої діяльності
Викладає у Харківському університеті польську мову, а в Інституті шляхетних дівчат — французьку. В цей період розпочинається й активна літературна діяльність Петра Гулака-Артемовського. Він систематично виступає з перекладними й оригінальними творами в журналах: харківському «Украинском вестнике», а згодом — в московському «Вестнике Европы». -
Цикл байок-мініатюр
Цикл байок-мініатюр: «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун», «Лікар і Здоров'я» Ці, за визначенням автора, «приказки» на відміну від попередніх байок поета, не виходять за межі вузькопобутових тем, алегоричних повчань; написані вони у формі стислих поетичних гуморесок або розгорнутих прислів'їв, де ті чи інші життєві ситуації передаються у гранично лаконічній розповіді. -
Активний культурний діяч
Захистив дисертацію: “Про користь історії взагалі і переважно вітчизняної та про спосіб викладання останньої” та здобув ступінь магістра словесних наук. Викладає в університеті курс російської історії та польську мову, пише художні твори, бере участь у літературному житті, підтримуючи контакти з Григорієм Квіткою-Основ'яненком, Михайлом Максимовичем, Миколою Костомаровим, Амвросієм Метлинським та іншими письменниками. -
Автор романтичних балад
Створює перші в українській літературі зразки балад у романтичному дусі — «Твардовський» та «Рибалка», що з'явилися друком у «Вестнике Европы» «Твардовський» — це переспів відомої балади Адама Міцкевича «Пані Твардовська», написаної за фольклорним сюжетом, про гульвісу-шляхтича, який запродав душу чортові.
«Рибалка», що є переспівом балади Гете, має вже виразно романтичний характер. -
Внесок в українську літературу
Своєрідними переробками Горацієвих од є віршовані послання «До Пархома». Уже визваний поет неодноразово звертається до од Горація, переспівуючи, а часом навіть пародіюючи їх. Продовжувач традицій Івана Котляревського.Разом з іншими тогочасними письменниками готував грунт для появи основоположника нової української літератури Шевченка.
Своїми творами Петро Гулак-Артемовський збагатив культуру українського художнього слова. Не втратили вони естетичної цінності й сьогодні. -
Повернення до жанру байки
Пише байки: «Батько та Син», «Дві пташки в клітці», «Рибка» (перша й остання були надруковані того ж року на сторінках «Вестника Европы»). У байці «Дві пташки в клітці» поет висловлює думку про те, що свобода краще неволі, навіть «ласої». -
Праця
Працює ординарним професором, деканом факультету -
Period: to
Кар'єрист
Ректор університету; займає посади інспектора і завідуючого навчальною частиною Харківського та Полтавського інститутів шляхетних дівчат. У 30-х роках Петро Гулак-Артемовський відходить від активної літературної діяльності, пише лише принагідно, здебільшого у зв'язку з «визначними» подіями в його службовому й родинному житті (одержання чергового ордена, зустріч високочиновної особи, «благодійника» тощо). -
Чиновник
Обраний почесним членом Харківського університету.
Петро Петрович у Харківському університеті пропрацював понад чотири десятки літ, досягнув цивільного чину дійсного статського радника, що прирівнювався до генеральського звання і давав стан потомственого російського дворянина. Петра Петровича особисто знали цар Микола і цариця Олександра Федорівна, які симпатизували своєму вірнопідданому, нагороджуючи орденами, надсилаючи цінні подарунки, підвищуючи в чинах. -
Смерть
Помер Петро Гулак-Артемовський 13 жовтня в Харкові. Коли це сталося, дружина написала на зворотному боці фотографії: «Помер тихо 13 жовтня 1865 року під час ранкового богослужіння у церкві Покрови Пресвятої Богородиці, особливо люблячи це свято».