000

Українські землі в 1914-1945 рр.

  • Створення ГУР та СВУ

    Створення ГУР та СВУ
    1 серпня 1914 р. керівники провідних галицьких партій створили у Львові Головну українську раду (ГУР), яку очолив К.Левицький. ГУР видала маніфест, який закликав українців боротися за Австро-Угорщину та майбутнє визволення України.
    Свою політичну організацію - Союз визволення України (СВУ) в серпні 1914 р. створили й східноукраїнські емігранти - Д. Донцов, А.Жук та ін. СВУ проголосив своєю метою утворення незалежної Української держави за сприяння Австро-Угорщини та Німеччини.
  • Period: to

    Україна в роки Першої світової війни

  • Створення Легіону УСС

    Створення Легіону УСС
    Головна українська рада (ГУР) 2 серпня 1914 р. розпочала переговори з австрійським урядом щодо створення національного військового формування з українців.
    Відень погодився на формування легіону Українських січових стрільців (УСС), але з 28 тис. охочих до легіону було прийнято 2,5 тис. бійців і 500 запасників.
    Командири УСС - Коссак, Галущинський, Рожанківський, Василь Вишиваний.
    Бойовий шлях УСС - бойове хрещення в Карпатський перевалах, бої за гору Маківку та Лисоню.
  • Галицька битва

    Галицька битва
    21 серпня 1914 р. російські війська ввійшли у Львів, а наступного дня в Галич. 2 вересня російські війська без бою вступили в Чернівці. 17 вересня 1914 р. російська армія підступила до стін австрійської фортеці Перемишль зі 130-тисячним гарнізоном і розпочала облогу фортеці, яка тривала 6 місяців. Водночас російські війська перейшли кілька гірських перевалів у Карпатах і вступили на територію Закарпаття, щоб продовжити наступ на Дунайську низовину. Однак опір угорців змусив росіян відступити.
  • Горлицький прорив

    Горлицький прорив
    2 травня 1915 р. австро-німецькі сили прорвали оборону росіян і перейшли в наступ. На початку червня 1915 р. російська армія здала Перемишль. До осені 1915 р. російські війська залишили території Польщі, Литви, частину Латвії й Білорусії, Східну Галичину, Північну Буковину та п’ять повітів Волині. Проте, відкинувши Росію на передвоєнні позиції, німецько-австрійське командування не зуміло досягти своєї стратегічної мети й вивести її з війни.
  • Брусиловський прорив

    Брусиловський прорив
    Російська операція під командуванням генерала О. Брусилова розпочалася 4 червня 1916 р. Російська армія прорвала фронт. Особливо успішно розвивався наступ на Луцьк. Російські сили повернулися до карпатських перевалів, відновивши зону своєї окупації, і наприкінці серпня зупинилися.
    Брусиловський прорив став найудалішою бойовою операцією російської армії.
    Однак вже у 1917 р. спроба нового наступу росіян (червневий наступ) завершилася контратакою німців та австрійців і втратою окупованих територій.
  • Утворення Української Центральної Ради (УЦР)

    Утворення Української Центральної Ради (УЦР)
    Після звісток про повалення царизму у Російській імперії 3-4 (16-17) березня 1917 р. за ініціативи ТУП було утворено Українську Центральну раду (УЦР) — представницький орган, покликаний об’єднати розпорошені українські сили, координувати й централізувати їхні спільні дії в питанні досягнення автономії.
    Головою УЦР обрали М.Грушевського, заступниками В.Винниченка та С.Єфремова.
    Всеукраїнський національний конгрес у квітні 1917 р. підтримав рішення створення УЦР.
  • Period: to

    Україна на початку Української революції

  • І Універсал УЦР

    І Універсал УЦР
    УЦР просила у Тимчасового уряду Росії підтвердження автономії, однак навіть після поїздки делегації у Петроград так і не отримала відповіді. Тому, повернувшись у Київ, 10 (23) червня 1917 р. УЦР самовільно оприлюднила І Універсал.
    «Хай буде Україна вільною. Не відділяючись від усієї Росії...».
    Тобто було проголошено АВТОНОМІЮ України в складі Росії.
    Після проголошення І Універсалу Центральна рада утворила уряд — Генерального секретаріату. Головою став В.Винниченко.
  • ІІ Універсал УЦР

    ІІ Універсал УЦР
    Через проголошення І Універсалу у Київ прибула делегація Тимчасового уряду, яка засудила самочинне проголошення автононії. Наслідком компромісу став II Універсал,за яким УЦР тимчасово відмовлялася від автономії з подальшою підтримкою свого прагнення під час Всеросійських Установчих зборів.
    Відмова від автономії призвела до повстання самостійників (Міхновський).
    Згодом УЦР отримала від ТУ "Тимчасову інструкцію...", в якій нівелювалися деякі пункти Універсалу - погіршення стосунків із ТУ.
  • ІІІ Універсал УЦР

    ІІІ Універсал УЦР
    Падіння Тимчасового уряду та прихід до влади в росії більшовиків спонукали УЦР до проголошення Української держави. «Однині Україна стає Українською Народною Республікою». Зазначалося, що УНР готова відновити федеративний зв’язок із Російською республікою, але не з більшовицькою Росією.
    Більшовики, намагаючись захопити владу в Києві, в грудні оголосили Україну республікою рад (на з'їзді рад в Харкові) і почали війну проти УНР.
  • Period: to

    Західноукраїнські землі в міжвоєнний період

  • IV Універсал УЦР

    IV Універсал УЦР
    Агресивна політика радянської Росії призвела до зміцнення в Центральній раді ідеї самостійної Української держави. УЦР опублікувала IV Універсал. Документ проголосив незалежність України: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу".
    Однак проголошення самостійності не ліквідувало проблем із більшовиками, які наступали на Київ. 29 січня 1918р. відбувся бій під Крутами,а у Києві повстання на заводі Арсенал.
  • Брестський мирний договір

    Брестський мирний договір
    6 лютого 1918 р. більшовики окупували Київ. В умовах російської агресії УНР пішла на мир із Четвертним союзом.
    Брестський мирний договір був підписаний у ніч на 9 лютого 1918 р. Договір передбачав припинення воєнних дій між УНР і Центральними державами.
    За торговою угодою УНР зобов’язувалася поставити Центральним державам продовольство, а вони натомість допоможуть УНР вигнати більшовиків з України. Однак на ділі договір завершився державним переворотом на чолі з П.Скоропадським.
  • Українська Держава гетьмана ПавлаСкоропадського

    Українська Держава гетьмана ПавлаСкоропадського
    За підтримки німецьких військ П. Скоропадський здійснив держпереворот. В соціально-економічній політиці Скоропадський повернув старі порядки - приватну власність на землю та підприємства, скасував 8-годинний робочий день. Через це відбувалися постійні селянські повстання. Успішною була культурна політика - українізація шкіл, нові університети та культурні установи. Також були успіхи із міжнародним визнанням. Але через відмову від самостійності проти гетьмана спалахнуло повстання Директорії.
  • Period: to

    Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності

  • Західноукраїнська народна республіка (ЗУНР)

    Західноукраїнська народна республіка (ЗУНР)
    Після розпаду Австро-Угорщини українці Галичини в результаті збройного повстання захопили владу у Львові і проголосили державу на чолі з Є.Петрушевичем. Хоч внутрішня політика і була успішною, була навіть власна армія УГА, найбільшою проблемою стало відсутність міжнародного визнання. Після захоплення влади в Львові спалахнула українсько-польська війна. Антанта у ній підтримала Польщу. Попри активний опір,західноукраїнські землі перейшли до складу інших держав - Польщі,Румунії та Чехословаччини.
  • Директорія УНР

    Директорія УНР
    В листопаді 1918 р. Директорія в результаті повстання проти Скоропадського змогла відновити владу УНР. До складу входило 5 осіб, серед яких найвпливовішими були В. Винниченко та С. Петлюра. Через агресію з боку більшовиків та білогвардійців Директорії так і не вдалося втілити в життя заплановані реформи. До 1921 р. Директорія намагалася не допустити більшовицької окупації, з цією метою навіть пішла на співпрацю із поляками. В листопаді 1921 р. Директорія припинила свою боротьбу.
  • Холодноярська республіка

    Холодноярська республіка
    Холодноярська республіка розпочалася зі загону самооборони (22 особи), який було створено в 1917—1918 рр. на прохання ігумені Мотронинського Свято-Троїцького монастиря. У 1919 р. загін перетворився на полк гайдамаків Холодного Яру під командуванням Василя Чучупаки. Наприкінці 1919 р. чисельність полку досягла 15 тис. бійців. Він визнавав владу Директорії УНР, протистояв більшовикам і білогвардійцям. Республіка проіснувала до 1922 р.
  • Акт Злуки УНР та ЗУНР

    Акт Злуки УНР та ЗУНР
    22 січня 1919 р. на Софіївській площі відбулася церемонія соборності за участі делегацій від ЗУНР та УНР. На завершення церемонії Ф. Швець зачитав універсал. «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. Віднині є єдина, незалежна Українська Народна Республіка».
    Наступного дня в приміщенні Київського оперного театру Трудовий конгрес народів України затвердив Акт злуки. Однак спроба возз’єднання не була втілена в життя через війну на два фронти.
  • Другий Зимовий похід

    Другий Зимовий похід
    Остання спроба відновлення української державності в період Української революції.
    Частина вояків армії УНР об’єдналася в групу для проведення Другого зимового походу (керував Ю. Тютюнник). Вони сподівалися, що їхній прихід викличе нову хвилю повстанського руху проти більшовиків. Однак надії на підтримку народу не справдилися. 17 листопада 1921 р. одна з груп армії потрапила в оточення. 359 бійців,що потрапили в полон, відмовилися визнати радянську владу й були розстріляні біля с. Базара.
  • Голод 1921-1923 рр.

    Голод 1921-1923 рр.
    У 1921 р. на півдні України розпочався голод, який охопив Катеринославську, Донецьку, Запорізьку, Одеську, Миколаївську, Харківську губернії.
    Спочатку більшовицька влада приховувала масштаби голоду. А потім влада застосувала терор, щоб подолати збройний опір селянства. За приблизними оцінками вчених, в Україні голодували 4-7 млн осіб, 1,5-2,0 млн померли від голоду.
    Допомогу голодуючим надавали іноземні благодійні організації, наприклад, Американська адміністрація допомоги (АРА).
  • Нова економічна політика (НЕП)

    Нова економічна політика (НЕП)
    НЕП — економічна політика, проводилася в Радянських республіках з 1921 року. Запроваджено 1921 року на X з'їзді РКП(б), змінила політику «воєнного комунізму". Мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму за рахунок тимчасової лібералізації ринку, поступок населенню у занятті дрібним бізнесом. Головний зміст — заміна продрозкладки продовольчим податком, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу, проведення грошової реформи.
  • Period: to

    Установлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні

  • Включення УСРР до складу СРСР

    Включення УСРР до складу СРСР
    30 грудня 1922 р. Всесоюзний з’їзд рад затвердив Декларацію про утворення Союзу РСР і союзний договір.
    Остаточне юридичне оформлення нової союзної держави відбулося 26 січня 1924 р. прийняттям Конституції СРСР, яка закріпила право кожної з республік на вільний вихід із Союзу.
    Згідно з новою Конституцією, передбачалося утворення наркоматів трьох типів — злитих, об’єднаних та автономних. Самостійна діяльність українського рад. уряду обмежувалася роботою в наркоматах автономних.
  • Українізація

    Українізація
    Коренізація — залучення представників корінних народів республік до місцевого керівництва.
    Українізація — різновид політики коренізації, проявлялася в упровадженні української мови та підтримки української культури в усіх сферах суспільного життя.
    Мета - утвердження диктатури більшовиків.
    Результати: питома вага українців у держапараті до 1927 р. зросла з 35 до 54 %. На українську переводили й ділові папери. Зросла частка української у суспільному житті.
    Згортання українізації - 1933 р.
  • Татарбунарське повстання

    Татарбунарське повстання
    Це інспіроване більшовиками селянське повстання на Буковині, яка у 1918 р. опинилася у складі Румунії, проти румунської влади у 1924 році. Повстання було підбурене та очолене комуністами, які були проти створення Великої Румунії. Впродовж 3 днів повстання було придушене.
  • Індустріалізація

    Індустріалізація
    Комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період з другої половини 1920-х до кінця 1930-х рр. Проголошена як партійний курс XIV з'їздом ВКП(б) (1925). Здійснювана, головним чином, за рахунок перекачування коштів із сільського господарства. Всього в СРСР споруджено 35 індустріальних гігантів, третину з яких — в Україні. Серед них Запоріжсталь, Азовсталь, Краммашбуд, Криворіжбуд, Дніпробуд, Дніпалюмінбуд, Харківський тракторний, Київський верстатобудівний та ін.
  • Українське народно-демократичне об'єднання (УНДО)

    Українське народно-демократичне об'єднання (УНДО)
    Найбільша українська політична партія у Польській республіці в міжвоєнний період. Постала 1925 року. Першим головою УНДО був Левицький Дмитро. Програма партії базувалася базувалася на ідеології соборності й державності, демократії і антикомунізму. Також УНДО намагалося унормувати українсько-польські взаємини в Польщі. В 1939 р. внаслідок радянського вторгнення в Західну Україну УНДО припинило своє існування.
  • Колективізація і розкуркулення

    Колективізація і розкуркулення
    Зміна індивідуального сільського господарства на колективне почала широко впроваджуватися із 1925 року, а з 1927 р. інтенсивність колективізації було збільшено. В радянській Україні ця політика мала драматичні наслідки. Насильницьке впровадження колективізації було однією з причин Голодомору.
    Сталінська колективізація на селі передбачала і ліквідацію класу хазяйновитих заможних господарів, яких комуністи називали куркулями. Сталін особисто проголосив політику «ліквідації куркульства як класу».
  • Організація українських націоналістів (ОУН)

    Організація українських націоналістів (ОУН)
    ОУН виникла внаслідок об'єднання Української військової організації (УВО) та студентських націоналістичних спілок.
    ОУН виникла як підпільна організація, та незабаром стала порівняно потужною силою. Незважаючи на репресії, чисельність ОУН завжди досягала 10-30 тисяч членів. Організація вимушено використовувала підпільну діяльність, тероризм і політичні вбивства. Ні польській, ні радянській владі не вдалося остаточно знищити ОУН. У 1940 року ОУН розділилася на дві частини - ОУН (б) та ОУН (м).
  • Пацифікація

    Пацифікація
    Репресивна акція, здійснена польською владою на українському населенні Галичини. Репресивні акції тривали у вересні — листопаді 1930 року за наказом Ю.Пілсудського із застосуванням поліції та армії. Пацифікація супроводжувалась масовими арештами, побиттям та вбивствами людей, закриттям і руйнуванням українських установ у Галичині. Наслідком акції стала значна радикалізація українського руху опору на західноукраїнських землях. Приблизно 100 000 українців було загнано в концентраційні табори.
  • Голодомор 1932-1933 рр.

    Голодомор 1932-1933 рр.
    Акт геноциду українського народу, організований ВКП(б) та урядом СРСР у 1932—1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. Кількість людей, які загинули від голоду, оцінювалась деякими істориками в 3,9 млн осіб та склав 6,1 млн втрат ненародженими.
    Спланована конфіскація врожаю, колективізація а розкуркулення призвели до голоду мільйони селян, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна та здійснювала його експорт за кордон, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих.
  • Великий терор

    Великий терор
    Масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Й.Сталіна для ліквідації політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
  • Period: to

    Україна в роки Другої світової війни

  • Проголошення Карпатської України

    Проголошення Карпатської України
    В міжвоєнний період Закарпаття опинилося у складі Чехословаччини, 22 листопада 1938 р. надав Підкарпатській Україні автономію. В умовах Мюнхенської кризи очільники Карпатської України наважилися на проголошення незалежноті.
    15 березня 1939 р. Сойм проголосив повну державну самостійність Карпатської України та прийняв конституцію.
    Президентом Карпатської України було обрано А.Волошина, прем'єр-міністром Ю.Ревая.
    Але вже на наступний день окупацію новоутвореної держави розпочала Угорщина.
  • Вступ Червоної Армії на територію Західної України. Окупація Буковини та Бессарабії

    Вступ Червоної Армії на територію Західної України. Окупація Буковини та Бессарабії
    17 вересня 1939 р. радянські війська у відповідності із пактом Молотова-Ріббентропа без оголошення війни перейшли польський кордон і за 12 днів майже без опору зайняли Галичину і Західну Волинь. СРСР офіційно виправдовував свою агресію необхідністю «надати допомогу українцям перед навислою загрозою».
    В червні 1940 р. СРСР висловив ультиматум Румунії з вимогою передати йому Північну Буковину та Бессарабію, контроль над якими встановили 28 червня 1940р.
    На цих територіях здійснювалася радянізація.
  • Початок німецько-радянської війни

    Початок німецько-радянської війни
    22 червня 1941 р. нацистська Німеччина напала на СРСР відповідно до плану "Барбаросса". В перші ж дні німецько-радянської війни на території України відбулася одна з найбільших танкових битв в районі Луцьк-Дубно-Броди (23-29 червня 1941 р.). Завдяки обороні Києва (10 липня — 20 вересня 1941 р.), Одеси (5 серпня — 16 жовтня 1941 р.) та Севастополя (30 жовтня 1941 р. — 4 липня 1942 р.) вдалося зруйнувати радянські плани про бліцкриг. Остаточно територію України було окуповано 22 липня 1942 р.
  • Акт відновлення Української Держави

    Акт відновлення Української Держави
    30 червня 1941 року Українськими Національними Зборами з ініціативи Організації українських націоналістів під проводом С.Бандери було проголошено відновлення української державності.
    Акт було проголошено з у Львові членом ОУН Я.Стецьком.
    На підставі прийнятого Акту у міру просування лінії фронту німецько-радянської війни на місцях створювалися органи української влади.
    Одразу ж після проголошення Акту розпочалися масові арешти членів та керівництва ОУН (С. Бандера, Я. Стецько).
  • Створення УПА

    Створення УПА
    УПА - це військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942—1960 років (хоча були випадки бойового спротиву окремих бійців і пізніше).
    Офіційною датою створення УПА вважається 14 жовтня 1942 р.
    Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку потужного повстання, а потім створення самостійної єдиної української держави, що мала включати в себе всі етнічні українські землі.
    Боролася УПА як і проти більшовиків, так і проти нацистів та поляків.
  • Битва за Дніпро

    Битва за Дніпро
    Це військова кампанія СРСР проти країн Осі у серпні-грудні 1943 року в ході Другої світової війни на річці Дніпро. У боях було задіяно близько 4 мільйонів людей з обох сторін. Битва була однією з наймасштабніших і найкривавіших воєнних операцій світової історії. За чотиримісячну кампанію Червоної армії проти Вермахту вся Лівобережна Україна була відвойована у німецьких сил, радянські війська захопили декілька плацдармів на правому березі Дніпра та повернули собі Київ.
  • Корсунь-Шевченківська операція

    Корсунь-Шевченківська операція
    Це частина стратегічного наступу військ Українських фронтів із метою оточення та знищення угруповання противника на Корсунь-Шевченківському виступі. Німецьке угрупування було оточене та ліквідоване. Німці втратили 41,2 тисяч убитими, 15 тисяч полоненими, велику кількість бойової техніки. Правда, і більшовики мали великі втрати - загинуло й отримало поранення понад 80 тис. радянських військовослужбовців, переважно українців.
  • Депортація кримських татар

    Депортація кримських татар
    Впродовж 18–21 травня 1944 року із Криму за нібито "співпрацю із нацистами" було вислено його корінних мешканців - кримських татар, крім них греків,болгар та вірмен. Усього, згідно з офіційними даними, у віддалені регіони СРСР було депортовано 191 тис. кримських татар, а за даними самоперепису - 423 тис. Під час виселення і в перші роки після нього загинуло від 27 % до 46,2 % депортованих .
    З 1989 року почалось масове повернення кримських татар до батьківщини.
  • Карпатсько-Ужгородська операція

    Карпатсько-Ужгородська операція
    Карпатсько-Ужгородська наступальна операція 1944 року проводилася з 9 вересня до 28 жовтня 1944 р.
    В ході боїв вдалосязаволодіти Руським, Ужоцьким, Верецьким, Яблуницьким та ін. перевалами.
    28 жовтня взято м. Ужгород.
    Так закінчилось вигнання нацистських окупантів з території сучасної України.
    Крім того, у ході операції було вигнано нацистських окупантів із частини Словаччини та створено передумови для розвитку наступу на війська противника на будапештському напрямку.