-
укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад, що
ввійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Таємні протоколи до нього розділяли
Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої
світової війни. -
що
ввійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Таємні протоколи до нього розділяли
Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої
світової війни. -
що
ввійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Таємні протоколи до нього розділяли
Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої
світової війни. -
початок Другої світової війни. У лавах Війська
Польського воюють 110-120 тис. українців. Бомбардувань зазнає Львів та інші
західноукраїнські міста. Початок Другої світової війни для українців. -
початок Другої світової війни. У лавах Війська
Польського воюють 110-120 тис. українців. Бомбардувань зазнає Львів та інші
західноукраїнські міста. Початок Другої світової війни для українців. -
початок Другої світової війни. У лавах Війська
Польського воюють 110-120 тис. українців. Бомбардувань зазнає Львів та інші
західноукраїнські міста. Початок Другої світової війни для українців. -
За цей час Вермахт в боях з Військом польським встиг
просунутись до Бреста і Львова. Радянський нарком закордонних справ В’ячеслав Молотов
вручив послу Польщі в Москві ноту, де стверджувалося, що «…польська держава та її уряд
фактично перестали існувати». Також у ноті зазначалося, що «радянський уряд віддав
розпорядження головному командуванню Червоної армії надати наказ військам перейти
кордон -
За цей час Вермахт в боях з Військом польським встиг
просунутись до Бреста і Львова. Радянський нарком закордонних справ В’ячеслав Молотов
вручив послу Польщі в Москві ноту, де стверджувалося, що «…польська держава та її уряд
фактично перестали існувати». Також у ноті зазначалося, що «радянський уряд віддав
розпорядження головному командуванню Червоної армії надати наказ військам перейти
кордон і взяти під свій захист життя і майно Західної України й Західної Білорусі». -
За цей час Вермахт в боях з Військом польським встиг
просунутись до Бреста і Львова. Радянський нарком закордонних справ В’ячеслав Молотов
вручив послу Польщі в Москві ноту, де стверджувалося, що «…польська держава та її уряд
фактично перестали існувати». Також у ноті зазначалося, що «радянський уряд віддав
розпорядження головному командуванню Червоної армії надати наказ військам перейти
кордон і взяти під свій захист життя і майно Західної України й Західної Білорусі». -
спільний парад радянських і німецьких військ Семена Кривошеїна та Гейнца
Гудеріана у Бресті, Білорусь. -
спільний парад радянських і німецьких військ Семена Кривошеїна та Гейнца
Гудеріана у Бресті, Білорусь. -
спільний парад радянських і німецьких військ Семена Кривошеїна та Гейнца
Гудеріана у Бресті, Білорусь. -
перерозподіл
сфер впливу на окупованих землях міжвоєнної Польщі. -
перерозподіл
сфер впливу на окупованих землях міжвоєнної Польщі. -
перерозподіл
сфер впливу на окупованих землях міжвоєнної Польщі. -
впровадження в СРСР медалі «Золота Зірка» – відзнаки Героя Радянського
Союзу. За час війни цієї відзнаки удостоїлися понад 2 тис. українців, понад 30 – двічі, а
льотчик Іван Кожедуб – тричі. -
впровадження в СРСР медалі «Золота Зірка» – відзнаки Героя Радянського
Союзу. За час війни цієї відзнаки удостоїлися понад 2 тис. українців, понад 30 – двічі, а
льотчик Іван Кожедуб – тричі. -
впровадження в СРСР медалі «Золота Зірка» – відзнаки Героя Радянського
Союзу. За час війни цієї відзнаки удостоїлися понад 2 тис. українців, понад 30 – двічі, а
льотчик Іван Кожедуб – тричі. -
«Голосування» організували політвідділи Українського фронту Червоної армії, до кампанії
долучилися понад 50 тис. радянських агітаторів. За «блок комуністів і безпартійних», за
офіційною версією, “віддали голоси” 90% виборців, зі 127 депутатів 71 були радянськими
солдатами. -
«Голосування» організували політвідділи Українського фронту Червоної армії, до кампанії
долучилися понад 50 тис. радянських агітаторів. За «блок комуністів і безпартійних», за
офіційною версією, “віддали голоси” 90% виборців, зі 127 депутатів 71 були радянськими
солдатами. -
Народні збори західної України одностайно ухвалили рішення про встановлення
радянського ладу, возз’єднання з Українською РСР та початок колективізації. -
Народні збори західної України одностайно ухвалили рішення про встановлення
радянського ладу, возз’єднання з Українською РСР та початок колективізації. -
-
Північно-західним фронтом
командував Семен Тимошенко, з українців комплектувалися 44-та і 70-та стрілецькі дивізії,
перша з яких потрапила в оточення і загинула. Всього з радянського боку загинуло до 40 тис.
українців. Українські добровольці, зокрема Юрій Горліс-Горський, воювали й на боці Фінляндії. -
розкол ОУН на радикальну фракцію
бандерівців ОУН(р)/ОУН(б) та помірковану фракцію мельниківців ОУН(м). Причини:
мельниківці були старшими людьми, переважно емігрантами, які питання визволення України
пов’язували з доброю волею Німеччини. Бандерівці – то була радикальна молодь,
заангажована в безпосередню підпільну роботу на українських землях, яка визнавала тільки
політику “доконаних фактів” і безкомпромісної боротьби. -
-
Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про перехід на восьмигодинний робочий
день, на семиденний робочий тиждень і про заборону самовільного відходу робітників і
службовців з підприємств і установ», фактичне закріпачення працівників в СРСР, початок
підготовки до загальноєвропейської війни. -
Ці населені українцями та молдаванами території перейшли під контроль Бухареста
1918 року. Наприкінці червня СРСР оголосив Румунії ультиматум щодо “повернення” цих
територій, погрожуючи війною. Румунія була змушена без бою віддати Бессарабію та Північну
Буковину, що призвело до урядової кризи та приєднанню країни до гітлерівської “осі”. З
частини цих земель утворили Молдавську РСР, решту приєднали до України. -
Пізніше на
їхньому місці постануть три нові радянські республіки. -
-
Передбачав розгром Червоної армії протягом літньої кількатижневої кампанії та виходу до
осені на лінію Архангельськ – Астрахань. -
Україна стає найбільшим у світі полем бою
між тоталітарними режимами. -
Розгром та відступ радянських військ.
-
-
створює Уряд на
чолі з Ярославом Стецьком. 9 липня нацистська влада розігнала цей Уряд й арештувала
Стецька. За 4 дні до цього у Кракові був арештований Степан Бандера. -
В полон
потрапили понад 100 тис. солдат, це було перше велике оточення радянських військ в Україні. -
так офіційно називалася
окупована територія Польщі, що не була безпосередньо приєднана до ІІІ Райху. -
Точна кількість загиблих цивільних досі невідома.
-
-
-
Утворення в околиці «Олевської республіки», що перебувала під
контролем українських повстанців. -
В
оточення потрапили понад 660 тис. солдат, цей “котел” був і залишається найбільшим
оточенням в світовій історії. -
-
До кінця 1941 р.
було заарештовано до 1500 націоналістів на українських землях та за кордоном. -
Бої за
місто тривали з 7 липня. Тим часом,
частини групи армій «Південь» форсували Дніпро біля Запоріжжя, Дніпропетровська і
Кременчука. Опинившись на Лівобережній Україні, німецькі війська замкнули кільце оточення,
в яке потрапили чотири армії Південно-Західного фронту разом із фронтовим командуванням.
Радянські війська залишили Київ, проте вирватися з оточення вдалося не всім.
Поразка
Південно-Західного фронту відкрила німецьким військам шлях на Східну Україну, у Приазов’я і
Донбас. -
Внаслідок
двотижневої пожежі згоріло 324 будівлі, тисячі киян залишилися без даху над головою.
Невдовзі радянські диверсанти підірвали Успенський собор Києво-Печерської лаври –
пам’ятку XII ст.. -
Лише впродовж цих двох
днів було страчено понад 30 тис. євреїв. Розстріли євреїв, циган, а також українців і
військовополонених різних національностей тривали до кінця окупації Києва. Зокрема,
протягом 1942 р. нацисти розстріляли 621 члена ОУН (мельниківців), 100 матросів Пінської
військової флотилії, 5 циганських таборів. Загальна оцінка страчених у Бабиному Яру
варіюєтсья від 70 тис. до 200 тис. осіб. -
Загинуло та потрапило в полон 100 тис. радянських
солдатів. -
В оточення потрапили понад 100 тис. солдатів, це був третій та найменш
відомий “котел” в Україні у 1941 р. -
Оборона міста тривала від 5 серпня і була чи
не єдиною “успішною” радянською операцією – хоча місто довелося залишити, Приморська
армія була евакуйована з нього до Севастополя майже без втрат. -
-
11-й армії Вермахту, що вже захопила
Крим, протистояла евакуйована з Одеси Приморська армія та матроси Чорноморського
флоту. Протягом 250 днів оборони захисники відбили два з трьох штурмів, під Севастополем
вперше і востаннє була застосована супергармата “Дора” (800 мм діаметром). -
Найвірогідніше, вибух
організували радянські диверсанти з метою замаху на словацького президента Йозефа Тісо,
який того дня відвідав Київ, і зокрема Лавру, з верхівкою німецької окупаційної влади. Однак
не виключено, що знищення відбулося за німецьким наказом. -