Друга світова війна 1939-1941

In History
  • Укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад,

    Укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад,
    Укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад, що
    ввійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Таємні протоколи до нього розділяли
    Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої
    світової війни.
  • Напад ІІІ Райху на Польщу,

    Напад ІІІ Райху на Польщу,
    Напад ІІІ Райху на Польщу, початок Другої світової війни. У лавах Війська
    Польського воюють 110-120 тис. українців. Бомбардувань зазнає Львів та інші
    західноукраїнські міста. Початок Другої світової війни для українців.
  • Напад СРСР на Польщу.

    Напад СРСР на Польщу.
    Напад СРСР на Польщу. За цей час Вермахт в боях з Військом польським встиг
    просунутись до Бреста і Львова. Радянський нарком закордонних справ В’ячеслав Молотов
    вручив послу Польщі в Москві ноту, де стверджувалося, що «…польська держава та її уряд
    фактично перестали існувати». Також у ноті зазначалося, що «радянський уряд віддав
    розпорядження головному командуванню Червоної армії надати наказ військам перейти
    кордон і взяти під свій захист життя і майно Західної України й Західної Білорусі
  • Парад радянських і німецьких військ

    Парад радянських і німецьких військ
    Спільний парад радянських і німецьких військ Семена Кривошеїна та Гейнца
    Гудеріана у Бресті, Білорусь.
  • Укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та ІІІ Райхом,

    Укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та ІІІ Райхом,
    Укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та ІІІ Райхом, перерозподіл
    сфер впливу на окупованих землях міжвоєнної Польщі.
  • Впровадження в СРСР медалі «Золота Зірка»

    Впровадження в СРСР медалі «Золота Зірка»
    Впровадження в СРСР медалі «Золота Зірка» – відзнаки Героя Радянського
    Союзу. За час війни цієї відзнаки удостоїлися понад 2 тис. українців, понад 30 – двічі, а
    льотчик Іван Кожедуб – тричі.
  • Початок радянських «виборів» до Народних зборів Західної України.

    Початок радянських «виборів» до Народних зборів Західної України.
    Початок радянських «виборів» до Народних зборів Західної України.
    «Голосування» організували політвідділи Українського фронту Червоної армії, до кампанії
    долучилися понад 50 тис. радянських агітаторів. За «блок комуністів і безпартійних», за
    офіційною версією, “віддали голоси” 90% виборців, зі 127 депутатів 71 були радянськими
    солдатами.
  • Ухвалення рішення Народними зборами

    Ухвалення рішення Народними зборами
    Народні збори західної України одностайно ухвалили рішення про встановлення
    радянського ладу, возз’єднання з Українською РСР та початок колективізації.
  • Включення Західної України до складу УРСР.

    Включення Західної України до складу УРСР.
    Верховна Рада СРСР проголосувала за включення Західної України до
    складу УРСР.
  • Початок радянсько-фінської війни.

    Початок радянсько-фінської війни.
    початок радянсько-фінської («Зимової») війни. Північно-західним фронтом
    командував Семен Тимошенко, з українців комплектувалися 44-та і 70-та стрілецькі дивізії,
    перша з яких потрапила в оточення і загинула. Всього з радянського боку загинуло до 40 тис.
    українців. Українські добровольці, зокрема Юрій Горліс-Горський, воювали й на боці Фінляндії.
  • Уютворення Револційного проводу

    Уютворення Револційного проводу
    Уютворення Револційного проводу ОУН – розкол ОУН на радикальну фракцію
    бандерівців ОУН(р)/ОУН(б) та помірковану фракцію мельниківців ОУН(м). Причини:
    мельниківці були старшими людьми, переважно емігрантами, які питання визволення України
    пов’язували з доброю волею Німеччини. Бандерівці – то була радикальна молодь,
    заангажована в безпосередню підпільну роботу на українських землях, яка визнавала тільки
    політику “доконаних фактів” і безкомпромісної боротьби.
  • Укладення Московського миру

    Укладення Московського миру
    Укладення Московського миру між СРСР та Фінляндією.
  • Указ Президії Верховної Ради СРСР

    Указ Президії Верховної Ради СРСР
    Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про перехід на восьмигодинний робочий
    день, на семиденний робочий тиждень і про заборону самовільного відходу робітників і
    службовців з підприємств і установ», фактичне закріпачення працівників в СРСР, початок
    підготовки до загальноєвропейської війни.
  • Відторгнення Радянським Союзом Бессарабії та Північної Буковини від Румунії.

    Відторгнення Радянським Союзом Бессарабії та Північної Буковини від Румунії.
    Відторгнення Радянським Союзом Бессарабії та Північної Буковини від
    Румунії. Ці населені українцями та молдаванами території перейшли під контроль Бухареста
    1918 року. Наприкінці червня СРСР оголосив Румунії ультиматум щодо “повернення” цих
    територій, погрожуючи війною. Румунія була змушена без бою віддати Бессарабію та Північну
    Буковину, що призвело до урядової кризи та приєднанню країни до гітлерівської “осі”. З
    частини цих земель утворили Молдавську РСР, решту приєднали до України.
  • Офіційне включення Північної Буковини та частини Бессарабії

    Офіційне включення Північної Буковини та частини Бессарабії
    Офіційне включення Північної Буковини та частини Бессарабії (нинішня південна
    Одещина) до складу УРСР.
  • Окупація та анексія Радянським Союзом Литви, Латвії та Естонії.

    Окупація та анексія Радянським Союзом Литви, Латвії та Естонії.
    Окупація та анексія Радянським Союзом Литви, Латвії та Естонії. Пізніше на
    їхньому місці постануть три нові радянські республіки.
  • Гітлером підписує директиву № 21 про війну проти СРСР

    Гітлером підписує директиву № 21 про війну проти СРСР
    Гітлером підписує директиву № 21 про війну проти СРСР (план «Барбаросса»).
    Передбачав розгром Червоної армії протягом літньої кількатижневої кампанії та виходу до
    осені на лінію Архангельськ – Астрахань.
  • Напад ІІІ Райху на Радянський Союз

    Напад ІІІ Райху на Радянський Союз
    Напад ІІІ Райху на Радянський Союз, Україна стає найбільшим у світі полем бою
    між тоталітарними режимами.
  • Найбільша танкова битва

    Найбільша танкова битва
    Найбільша під час Другої світової війни танкова битва (4 тис. танків) в
    трикутнику Луцьк – Дубно – Броди. Розгром та відступ радянських військ.
  • Евакуація

    Евакуація
    Початок евакуації промислових підприємств з України  за Урал.
  • Акт відновлення Української Держави,

    Акт відновлення Української Держави,
    ОУН проголошує у Львові Акт відновлення Української Держави, створює Уряд на
    чолі з Ярославом Стецьком. 9 липня нацистська влада розігнала цей Уряд й арештувала
    Стецька. За 4 дні до цього у Кракові був арештований Степан Бандера.
  • Оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Уманню.

    Оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Уманню.
    Оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Уманню. В полон
    потрапили понад 100 тис. солдат, це було перше велике оточення радянських військ в Україні.
  • Включення Галичини до складу Генерал-губернаторства

    Включення Галичини до складу Генерал-губернаторства
    Включення Галичини до складу Генерал-губернаторства – так офіційно називалася
    окупована територія Польщі, що не була безпосередньо приєднана до ІІІ Райху.
  • Підрив радянськими військами греблі Дніпрогесу

    Підрив радянськими військами греблі Дніпрогесу
    Підрив радянськими військами греблі Дніпрогесу без попередження місцевих
    жителів. Точна кількість загиблих цивільних досі невідома.
  • “Трансністрія” перейшла у володіння Румунії

    “Трансністрія” перейшла у володіння Румунії
    Українська територія між Дністром і Південним Бугом під назвою “Трансністрія”
    перейшла у володіння Румунії – союзниці III Райху .
  • Створення території Райхскомісаріату

    Створення території Райхскомісаріату
    Створення на окупованих вермахтом території Райхскомісаріату Україна зі
    столицею в Рівному.
  • Взяття загонами повстанського отамана Тараса Бульби-Боровця Олевська на півночі Житомирщини.

    Взяття загонами повстанського отамана Тараса Бульби-Боровця Олевська на півночі Житомирщини.
    Взяття загонами повстанського отамана Тараса Бульби-Боровця Олевська на
    півночі Житомирщини. Утворення в околиці «Олевської республіки», що перебувала під
    контролем українських повстанців.
  • Оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Києвом.

    Оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Києвом.
    Оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Києвом. В
    оточення потрапили понад 660 тис. солдат, цей “котел” був і залишається найбільшим
    оточенням в світовій історії.
  • Початок депортації радянських німців,

    Початок депортації радянських німців,
    Початок депортації радянських німців, зокрема з України та Криму.
  • Початок масових репресій ґестапо та СД проти членів ОУН(б).

    Початок масових репресій ґестапо та СД проти членів ОУН(б).
    Початок масових репресій ґестапо та СД проти членів ОУН(б). До кінця 1941 р.
    було заарештовано до 1500 націоналістів на українських землях та за кордоном.
  • Захоплення Києва

    Захоплення Києва
    після 71-денної облоги німецькі війська захопили столицю УРСР Київ. Бої за
    місто тривали з 7 липня. Долю Києва вирішив розворот 2-ї танкової групи і 2-ї армії Вермахту зі
    складу групи армій «Центр» з західного (московського) напряму на південь. Тим часом,
    частини групи армій Підень форсували Дніпро біля Запоріжжя, Дніпропетровська і
    Кременчука. Опинившись на Лівобережній Україні, німецькі війська замкнули кільце оточення,
    в яке потрапили чотири армії Пів-Зах. фронту разом із фронтовим команд...
  • Вибух адміністріції Києва

    Вибух адміністріції Києва
     Вибухнули адміністративні будинки (зокрема й архітерктурні пам’ятки) в центрі
    Києва – на Хрещатику та прилеглих вулицях, заміновані радянськими саперами. Внаслідок
    двотижневої пожежі згоріло 324 будівлі, тисячі киян залишилися без даху над головою.
    Невдовзі радянські диверсанти підірвали Успенський собор Києво-Печерської лаври –
    пам’ятку XII ст..
  • Початок масових розстрілів у Бабиному Яру

    Початок масових розстрілів у Бабиному Яру
    початок масових розстрілів у Бабиному Яру – символі Голокосту в Україні,
    здійснених зондеркомандою 4а під керівництвом Пауля Блобеля. Лише впродовж цих двох
    днів було страчено понад 30 тис. євреїв. Розстріли євреїв, циган, а також українців і
    військовополонених різних національностей тривали до кінця окупації Києва. Зокрема,
    протягом 1942 р. нацисти розстріляли 621 члена ОУН (мельниківців), 100 матросів Пінської
    військової флотилії, 5 циганських таборів.