-
23 серпня 1939
укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад, що
ввійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Таємні протоколи до нього розділяли
Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої
світової війни. -
1 вересня 1939
напад ІІІ Райху на Польщу, початок Другої світової війни. У лавах Війська
Польського воюють 110-120 тис. українців. Бомбардувань зазнає Львів та інші
західноукраїнські міста. Початок Другої світової війни для українців. -
17 вересня 1939
напад СРСР на Польщу. За цей час Вермахт в боях з Військом польським встиг
просунутись до Бреста і Львова. Радянський нарком закордонних справ В’ячеслав Молотов
вручив послу Польщі в Москві ноту, де стверджувалося, що «…польська держава та її уряд
фактично перестали існувати». -
22 вересня 1939
спільний парад радянських і німецьких військ Семена Кривошеїна та Гейнца
Гудеріана у Бресті, Білорусь. -
28 вересня 1939
укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та ІІІ Райхом, перерозподіл
сфер впливу на окупованих землях міжвоєнної Польщі. -
16 жовтня 1939
впровадження в СРСР медалі «Золота Зірка» – відзнаки Героя Радянського
Союзу. За час війни цієї відзнаки удостоїлися понад 2 тис. українців, понад 30 – двічі, а
льотчик Іван Кожедуб – тричі. -
22 жовтня 1939
початок радянських «виборів» до Народних зборів Західної України.
«Голосування» організували політвідділи Українського фронту Червоної армії, до кампанії
долучилися понад 50 тис. радянських агітаторів. За «блок комуністів і безпартійних», за
офіційною версією, “віддали голоси” 90% виборців, зі 127 депутатів 71 були радянськими
солдатами. -
26 жовтня 1939
Народні збори західної України одностайно ухвалили рішення про встановлення
радянського ладу, возз’єднання з Українською РСР та початок колективізації. -
1-2 листопада 1939
Верховна Рада СРСР проголосувала за включення Західної України до
складу УРСР. -
30 листопада 1939
початок радянсько-фінської («Зимової») війни. Північно-західним фронтом
командував Семен Тимошенко, з українців комплектувалися 44-та і 70-та стрілецькі дивізії,
перша з яких потрапила в оточення і загинула. Всього з радянського боку загинуло до 40 тис.
українців. Українські добровольці, зокрема Юрій Горліс-Горський, воювали й на боці Фінляндії. -
10 лютого 1940
Утворення Революційного проводу ОУН – розкол ОУН на радикальну фракцію
бандерівців ОУН(р)/ОУН(б) та помірковану фракцію мельниківців ОУН(м). Причини:
мельниківці були старшими людьми, переважно емігрантами, які питання визволення України
пов’язували з доброю волею Німеччини. Бандерівці – то була радикальна молодь,
заангажована в безпосередню підпільну роботу на українських землях, яка визнавала тільки
політику “доконаних фактів” і безкомпромісної боротьби. -
12 березня 1940
укладення Московського миру між СРСР та Фінляндією. -
26 червня 1940
Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про перехід на восьмигодинний робочий
день, на семиденний робочий тиждень і про заборону самовільного відходу робітників і
службовців з підприємств і установ», фактичне закріпачення працівників в СРСР, початок
підготовки до загальноєвропейської війни. -
28-30 червня 1940
відторгнення Радянським Союзом Бессарабії та Північної Буковини від
Румунії. Ці населені українцями та молдаванами території перейшли під контроль Бухареста
1918 року. Наприкінці червня СРСР оголосив Румунії ультиматум щодо “повернення” цих
територій, погрожуючи війною. Румунія була змушена без бою віддати Бессарабію та Північну
Буковину, що призвело до урядової кризи та приєднанню країни до гітлерівської “осі”. З
частини цих земель утворили Молдавську РСР, решту приєднали до України. -
21-22 липня 1940
окупація та анексія Радянським Союзом Литви, Латвії та Естонії. Пізніше на
їхньому місці постануть три нові радянські республіки. -
2 серпня 1940
офіційне включення Північної Буковини та частини Бессарабії (нинішня південна
Одещина) до складу УРСР. -
18 грудня 1940
Гітлером підписує директиву № 21 про війну проти СРСР (план «Барбаросса»).
Передбачав розгром Червоної армії протягом літньої кількатижневої кампанії та виходу до
осені на лінію Архангельськ – Астрахань. -
22 червня 1941
напад ІІІ Райху на Радянський Союз, Україна стає найбільшим у світі полем бою
між тоталітарними режимами. -
23-29 червня 1941
найбільша під час Другої світової війни танкова битва (4 тис. танків) в
трикутнику Луцьк – Дубно – Броди. Розгром та відступ радянських військ. -
24 червня 1941
початок евакуації промислових підприємств з України за Урал. -
30 червня 1941
ОУН проголошує у Львові Акт відновлення Української Держави, створює Уряд на
чолі з Ярославом Стецьком. 9 липня нацистська влада розігнала цей Уряд й арештувала
Стецька. За 4 дні до цього у Кракові був арештований Степан Бандера. -
15 липня - 8 серпня 1941
оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Уманню. В полон
потрапили понад 100 тис. солдат, це було перше велике оточення радянських військ в Україні. -
1 серпня 1941
включення Галичини до складу Генерал-губернаторства – так офіційно називалася
окупована територія Польщі, що не була безпосередньо приєднана до ІІІ Райху. -
18 серпня 1941
підрив радянськими військами греблі Дніпрогесу без попередження місцевих
жителів. Точна кількість загиблих цивільних досі невідома. -
19 серпня 1941
українська територія між Дністром і Південним Бугом під назвою “Трансністрія”
перейшла у володіння Румунії – союзниці III Райху . -
20 серпня 1941
створення на окупованих вермахтом території Райхскомісаріату Україна зі
столицею в Рівному. -
21 серпня 1941
взяття загонами повстанського отамана Тараса Бульби-Боровця Олевська на
півночі Житомирщини. Утворення в околиці «Олевської республіки», що перебувала під
контролем українських повстанців. -
23-26 серпня 1941
оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Києвом. В
оточення потрапили понад 660 тис. солдат, цей “котел” був і залишається найбільшим
оточенням в світовій історії. -
28 серпня 1941
початок депортації радянських німців, зокрема з України та Криму. -
15 вересня 1941
початок масових репресій ґестапо та СД проти членів ОУН(б). До кінця 1941 р.
було заарештовано до 1500 націоналістів на українських землях та за кордоном. -
19 вересня 1941
після 71-денної облоги німецькі війська захопили столицю УРСР Київ. Бої за
місто тривали з 7 липня. Долю Києва вирішив розворот 2-ї танкової групи і 2-ї армії Вермахту зі
складу групи армій «Центр» з західного (московського) напряму на південь. -
24 вересня 1941
вибухнули адміністративні будинки (зокрема й архітерктурні пам’ятки) в центрі
Києва – на Хрещатику та прилеглих вулицях, заміновані радянськими саперами. Внаслідок
двотижневої пожежі згоріло 324 будівлі, тисячі киян залишилися без даху над головою.
Невдовзі радянські диверсанти підірвали Успенський собор Києво-Печерської лаври –
пам’ятку XII ст.. -
28-30 вересня 1941
початок масових розстрілів у Бабиному Яру – символі Голокосту в Україні,
здійснених зондеркомандою 4а під керівництвом Пауля Блобеля. Лише впродовж цих двох
днів було страчено понад 30 тис. євреїв. Розстріли євреїв, циган, а також українців і
військовополонених різних національностей тривали до кінця окупації Києва. Зокрема,
протягом 1942 р. нацисти розстріляли 621 члена ОУН (мельниківців), -
1-29 жовтня 1941
Перша битва за Харків. Загинуло та потрапило в полон 100 тис. радянських
солдатів. -
10 жовтня 1941
оточення та розгром радянських військ в «котлі» під Маріуполем (або
“Азовському котлі”. В оточення потрапили понад 100 тис. солдатів, це був третій та найменш
відомий “котел” в Україні у 1941 р. -
16 жовтня 1941
радянські війська залишили Одесу. Оборона міста тривала від 5 серпня і була чи
не єдиною “успішною” радянською операцією – хоча місто довелося залишити, Приморська
армія була евакуйована з нього до Севастополя майже без втрат. -
28 жовтня 1941
після місячних боїв за Перекоп вермахт проривається до Криму. -
30 жовтня 1941
початок німецької облоги Севастополя. 11-й армії Вермахту, що вже захопила
Крим, протистояла евакуйована з Одеси Приморська армія та матроси Чорноморського
флоту. Протягом 250 днів оборони захисники відбили два з трьох штурмів, під Севастополем
вперше і востаннє була застосована супергармата “Дора” (800 мм діаметром). -
3 листопада 1941
підрив Успенського собору Києво-Печерської лаври. Найвірогідніше, вибух
організували радянські диверсанти з метою замаху на словацького президента Йозефа Тісо,
який того дня відвідав Київ, і зокрема Лавру, з верхівкою німецької окупаційної влади. Однак
не виключено, що знищення відбулося за німецьким наказом. -
29 грудня 1941
початок десантної операції радянських військ в Криму, звільнення від німецьких
військ Керченського півострова.
