www2.0 By enishibigkonig Period: 1700 to 1800 1700 1707 Ісаак Ньютон публікує Arithmetica Universalis, де систематизує алгебр 1713 Опубліковане перше видання «Актів Санкт-Петербурзької академії наук», що популяризувало математичні дослідження в Російській імперії. 1736 Леонард Ейлер розв’язує задачу про сім мостів Кенігсберга — початок теорії графів. 1748 Ейлер публікує Introductio in analysin infinitorum — один із перших підручників математичного аналізу. 1770 Жозеф Луї Лагранж створює «Теорію аналітичних функцій», розвиваючи варіаційне числення. 1795 У Франції засновано École Polytechnique, важливий центр розвитку прикладної математики. Period: 1800 to 1900 XIX століття 1801 Карл Фрідріх Гаусс публікує Disquisitiones Arithmeticae, фундаментальну працю з теорії чисел. 1821 Огюстен-Луї Коші формалізує поняття границі та доведення в аналізі. 1822 Жан-Батіст Жозеф Фур'є публікує працю про тригонометричні ряди (аналітична теорія тепла) 1829 Нільс Генрік Абель доводить неможливість розв'язання загального рівняння п’ятого степеня в радикалах. Period: 1830 to 1832 Еваріст Галуа створює основи теорії груп і алгебраїчних структур. 1837 Діріхле формулює принцип збереження гармонійних функцій на межі (крайова умова Діріхле). 1843 Вільям Роуен Гамільтон відкриває кватерніони — розширення комплексних чисел. 1854 Джордж Буль публікує «Дослідження законів мислення», започатковуючи булеву алгебру. 1872 Ріхард Дедекінд формулює теорію дійсних чисел через зрізи (поділ множин). 1874 Георг Кантор засновує теорію множин і показує, що нескінченності бувають різними. Period: 1881 to 1899 Починається розвиток топології (Пуанкаре), математичної логіки (Фреге), функціонального аналізу.