-
Йоганн Вольфґанґ фон Ґете народився 28 серпня 1749 року у Франкфурті-на-Майні в заможній та освіченій родині. Його батько був юристом, а мати мала художній смак і любила театр. З дитинства Ґете вивчав іноземні мови, музику, історію та літературу. Він рано почав писати вірші та виявляв неабиякі здібності до мистецтва. У родині панувала атмосфера культури та освіти, що вплинуло на формування його особистості. Уже в юності він мріяв про подорожі, творчість і вільне мислення. -
3 жовтня 1765 року – Ґете вступив до Лейпцизького університету, де почав вивчати право, як того хотів батько. Проте його більше приваблювали література, театр і філософія. У цей період він познайомився з художниками та акторами, відвідував вистави й писав перші поетичні твори. Хвороба змусила його повернутися додому у 1768 році, де він багато читав і працював над власним стилем. -
2 квітня 1770 року – Ґете продовжив навчання у Страсбурзькому університеті. Там він познайомився з філософом Йоганном Ґотфрідом Гердером, який мав великий вплив на його світогляд. Гердер навчив його цінувати народну творчість і природність почуттів. У цей час Ґете закохався в Фредеріку Бріон, що надихнуло його на написання ліричних віршів. Період у Страсбурзі заклав основи його філософії гармонії між природою, людиною й мистецтвом. -
1774 року – Ґете завершив роман «Страждання юного Вертера», який вийшов друком того ж року. Книга принесла йому блискавичну славу в Німеччині та за її межами. Роман відображав внутрішні переживання молоді, розчарування в суспільстві й пошук справжніх почуттів. «Вертер» став символом епохи «Бурі і натиску» та вплинув на всю європейську літературу. -
7 листопада 1775 року – Ґете переїхав до Веймара на запрошення герцога Карла Августа. Там він отримав посаду радника та брав активну участь у державному житті. Водночас він керував театром і розвивав культурне життя міста. Веймар став для нього другим домом і місцем натхнення на десятиліття вперед. -
Ґете створює драми «Іфігенія в Тавріді», «Егмонт», «Торквато Тассо».
13 жовтня 1779 року – Ґете почав роботу над драмою «Іфігенія в Тавріді».Прем’єра відбулася у Веймарі 6 квітня 1784 року, і саме тоді твір закріпив за ним репутацію класика.
1787 рік (березень) – завершено драму «Егмонт», у якій Ґете показав боротьбу за свободу та моральні ідеали.
1790 рік (серпень) – Ґете закінчив «Торквато Тассо», що став його найінтимнішим і найфілософським твором цього періоду. -
3 вересня 1786 року – Ґете вирушив у подорож до Італії, яку називав своєю «другою молодістю». У Римі він вивчав античне мистецтво, архітектуру та живопис. Ця поїздка змінила його світогляд: він прагнув до простоти, ясності та природної краси. Італійські враження дали поштовх до зрілих творів і наукових досліджень. -
20 липня 1794 року – розпочалася дружба з Фрідріхом Шиллером. Разом вони створили духовну основу німецького класицизму. Обидва письменники прагнули показати ідеал гармонійної особистості, поєднання розуму й моралі. Їхня співпраця мала величезний вплив на розвиток німецької літератури та культури. -
24 жовтня 1808 року – вийшла друком перша частина трагедії «Фауст», над якою Ґете працював понад 25 років. Це найвідоміший його твір, що досліджує людські прагнення, пошук істини та духовне оновлення. «Фауст» став вершиною не лише німецької, а й світової літератури. -
22 березня 1832 року – Ґете помер у Веймарі у віці 82 років. Його останні слова, за переказами, були: «Mehr Licht!» («Більше світла!»). Він залишив після себе величезну літературну, наукову та культурну спадщину. Ґете назавжди залишився символом німецького духу, гуманізму й любові до життя.