-
Народження Лесі Українки
Ле́ся Украї́нка (справжнє ім'я Лари́са Петрі́вна Ко́сач, у шлюбі Ко́сач-Кві́тка) народилася 13 (25) лютого 1871, в м. Звягель, нині Новоград-Волинський Житомирської області. Українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, піонерка українського феміністичного руху. Співзасновниця літературного гуртка «Плеяда». В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. -
Period: to
Розповіді матері про мавку
Влітку 1876 року мати з Лесею та Михайлом відпочивають в селі Жабориці. Тут вона вперше чує розповіді матері про Мавку.
« …Видко було, що перебування в Жабориці зробило на Лесю дуже велике враження і дуже їй сподобалося: вона, бувало, раз у раз із втіхою згадує, що те або те чула чи бачила в Жабориці… Жаборицькі пісні, казки, різні повір'я, звичаї, купальські, жнив'яні і т. д. Леся добре пам'ятала і часто згадувала… -
Народження сестри Ольги
26 травня 1877 року народилась сестра Оля, що стане їй доброю подругою. Згодом вона зазначить, що в Лариси: ««такі самі риси обличчя, барва очей і волосся, як у батька, так само середній зріст, така ж постать, така сама тендітність», «однаково були лагідні та добрі безмежно», «надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з виключною силою волі», «однаково делікатні у відносинах з людьми», «для любих людей чи справ могли поступитися багато чим...»» -
Period: to
Перша поезія
Навесні 1879 Петро Косач перевозить до Луцька всю родину. У березні «тітку Єлю» Олену Косач заарештовано за участь у замаху на шефа жандармів Дрентельна; пізніше її вислано в Олонецьку губернію, а 1881 р. заслано до Сибіру на 5 років. Леся, вражена звісткою, між 1879 і 1880 роками пише свою першу поезію — «Надія». -
Фатальна застуда
6 (18) січня 1881 під час святкування Водохреща десятилітня Лариса сильно застудилася, що призвело до туберкульозу кісток та суглобів. -
Переїзд до Колодяжного
На початку травня 1882 року Косачі переїздять в село Колодяжне, що стає їхнім постійним місцем проживання.
« Наша сім'я жила в дуже близьких стосунках з селянами, всі ми, в тому числі й Леся, може, ще більше, ніж хто, мали між колодяжненцями не лише знайомих, а й приятелів, і товаришок, і товаришів, тому весь їх побут дуже скоро став нам відомим, а далі й рідним -
Тяжка недуга
Влітку 1883 року у Лариси діагностували туберкульоз кісток, у жовтні професор Олександр Рінек прооперував їй ліву руку, видалив кістки, уражені патологічним процесом. У грудні Лариса повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров'я поліпшується, з допомогою матері вивчає французьку і німецьку мови, що дає змогу пізнавати скарби письменства інших народів і культур. -
Перші вірші, поява псевдоніму.
З 13 літ Лариса Косач активно пише вірші. Перші спроби стараннями матері публікувались на сторінках галицьких українськомовних часописів «Зоря», «Дзвінок», ЛНВ («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» й ін.). Цього року з'явився псевдонім «Леся Українка». -
Народження сестри Ізидори
9 березня 1888 року народжується сестра Ізидора, яку Леся безмежно любила, називаючи лагідно Гусінькою чи жартівливо Донною Дорою, і яку неодноразово сумлінно доглядала під час хвороб, рятуючи їй життя. -
Підручник для сестер
Друк підручника «Стародавня історія східних народів» у
м. Катеринослав, написаний Лесею для своїх сестер -
Знайомство з культрурним бомондом Західної України
Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Косач знайомиться з культурним бомондом Західної України: Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською. -
Period: to
Політичне життя
Леся Українка стає однією зі співзасновників першої на Наддніпрянщині української соціалістичної організації. -
Знайомство з Климентом Квіткою
У листопаді 1898 року Косач знайомиться з 18-літнім першокурсником Климентом Квіткою в літературно-артистичному гуртку Київського університету, де читала своє оповідання «Над морем», пропонує йому записати від себе пісні, які захоплено збирає фольклорист. Згодом знайомство переростає в стосунки. -
Стосунки Лесі Українки та Ольги Кобилянської
Особисте знайомство письменниць відбулося в 1899. Вони знайшли одна в одній духовну спорідненість, розуміння, підтримку і любов. Використовуючи в листуванні особливу ніжність («хтось», «хтосічок», «хтось біленький») та активно обмінюючись ідеями і поглядами на становище жінки в Україні та Європі, мисткині засвідчили цим «процес радикального переосмислення свого „я“ на знак протесту проти патріархальної культури», що збагатило український літературний модерн феміністською перспективою. -
Написання поеми «Одержима».
За одну ніч біля ліжка помираючого Сергія Мержинсько, «друга моїх ідей», з-під пера Лесі Українки вийшла поема «Одержима». -
Роботи на літературній ниві
5 травня 1907 Леся Українка написала драматичну поему «Айша та Мохаммед», 18 травня остаточно завершила поему «Кассандра», роботу над якою розпочала ще 1903. 12 травня надіслала до альманаху «З неволі» (Вологда) драматичну поему «На руїнах», видання для допомоги політичним засланцям. У вересні пише поезію «За горою блискавиці», продовжує роботу над творами «У пущі», «Руфін і Прісцілла". -
Переїзд до Києва, подорожі із Климентом Квіткою
На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. А в кінці березня разом із Климентом Квіткою здійснила поїздку до Криму, зокрема, побувала у Севастополі, Алупці та Ялті -
Шлюб із Климентом Квіткою
7 серпня 1907 р. вони офіційно оформили шлюб у церкві Вознесіння Господнього на Деміївці й оселилися на вулиці Великій Підвальній у Києві. -
Погіршення здоров'я
На початку липня 1913 року здоров'я Косач різко погіршується, хвороба пов'язана з нирками. 4 липня на звістку про важкий стан Лариси до Грузії терміново приїжджають мати та Ізидора. Матері письменниця диктувала проєкти так і ненаписаної драми «На берегах Александрії». Символічне значення її творчості можна прочитати в молитві дітей до Геліоса над манускриптами. -
Смерть письменниці
Померла Леся Українка 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві. Похорон, згідно з бажанням небіжчиці, відбувся без участі духовенства.
