Розвиток музики в ХХ–ХХІ століттях – авангардні течії, електронна музика, ф’южн жанри.

1. Авангард у класичній музиці (1900–1920)

Period: 1900 to 1920

Основні риси авангарду 1900–1920 рр.:
Відмова від традиційної гармонії.
Використання поліфонії, атональності та поліритмії.
Інноваційні техніки оркестровки.

1920–1950 – Експерименти з шумами та електронними інструментами (Терменвокс, Мессіан, Кейдж).

Period: 1920 to 1950

Цей період став важливим етапом у розвитку музики, коли композитори почали активно експериментувати з новими звуками та інструментами, а також вперше використовувати електронні технології. Музика почала відходити від традиційних інструментів, відкриваючи шлях до нових ідей у звукорежисурі та композиції.

1950–1970 – Народження електронної музики (Штокгаузен, Moog-синтезатор, перші електронні треки).

Period: 1950 to 1970

Цей період став важливим етапом в історії музики, коли електронні інструменти, новітні технології і експерименти зі звуками кардинально змінили уявлення про музику. Композитори почали активно використовувати нові синтезатори та технології для створення музики, що визначатиме розвиток електронної музики протягом наступних десятиліть.

1970–1980 – Ф’южн жанри (джаз-рок, краут-рок, синт-поп).

Period: 1970 to 1980

У цей період ф’южн жанри стали надзвичайно популярними та визначальними для музичної культури кінця ХХ століття. Вони поєднували різноманітні стилі, розширюючи межі традиційних музичних жанрів і створюючи нові звукові ландшафти. Дослідження нових інструментів, електронних технологій та змішування жанрів стали характерними для цієї доби. Джаз-рок, краут-рок і синт-поп — це три основні напрямки, що виокремлюються в рамках ф’южн музики цього періоду.

1980–1990 – Розквіт електронної музики (техно, ембієнт, хаус, IDM).

Period: 1980 to 1990

У період з 1980 по 1990 роки електронна музика пережила справжній розквіт. Завдяки розвитку нових технологій, синтезаторів і комп’ютерів, а також зростанню популярності клубної культури, з'явилися нові жанри та піджанри, такі як техно, хаус, ембієнт і IDM (Intelligent Dance Music). Ці жанри сформували основи для електронної музики кінця XX століття і значно вплинули на музичну культуру та клубне середовище.

1990–2000 – Поєднання академічної музики з електронікою (Меркюріал, Міллер).

Period: 1990 to 2000

У 1990-2000 роках відбувався важливий етап у розвитку електронної музики, коли академічні композитори почали інтегрувати електронні елементи в традиційні музичні структури. Це було періодом активного взаємодії між класичною музикою та сучасними технологіями, що дозволило створити нові жанри та стилі. Електроніка почала впливати на композиторів, які працювали в академічних традиціях, і навпаки — академічні принципи з'являлися у музиці, що була створена з використанням електронних засобів.

2000–2020 – Глобальне поширення EDM, експериментальні стилі, кіберпанк-звучання.

Period: 2000 to 2020

У період з 2000 по 2020 рік електронна музика стала ще більш глобальною, і її вплив на музичну культуру значно зріс. З’явилися нові експериментальні стилі, а електронна музика вийшла далеко за межі підпільних клубів і стала основою великих фестивалів і популярних концертних турів. З’явилося багато жанрів, таких як EDM (Electronic Dance Music), future bass, trap та інші, які отримали величезну популярність серед молоді та стали частиною масової культури.