-
-
Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. -
– Зробіть мені, тату, золотий човник і срібне веселечко: буду я рибку ловити та вас годувати! От дід зробив золотий човник і срібне веселечко, спустили на річку – він і поїхав. -
– Телесику, Телесику!
Приплинь, приплинь до бережка!
Дам я тобі їсти й пити! -
– Сідай, Телесику, на лопату! А він каже: – Коли ж не вмію, – як його сідати? – Та вже сідай! – каже Оленка. -
Сидить сердешний Телесик, – от-от явір упаде, от-от доведеться пропасти! -
– Гуси, гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята
Та понесіть до батенька,
А в батенька – їсти й пити,
Ще й хороше походити! -
– Гуся, гуся, гусенятко!
Візьміть мене на крилятко
Та понесіть до батенька,
А в батенька – їсти й пити,
Ще й хороше походити! -
А змія за ним – чи не вхопить його – женеться. -
От вони нагодували його, і напоїли, і під крильця насипали пшона. Так воно й полетіло.