Незалежність України

1991. Незалежність, перший президент і СНД

1991

Історичний документ, що поклав початок існуванню незалежної України був прийнятий 24 серпня 1991 року Верховною Радою. Його підтримала абсолютна більшість депутатів.
За результатами голосування першим в історії незалежної України президентом став Кравчук, набравши 61,59% голосів.
Через тиждень відбулася зустріч Леоніда Кравчука, Станіслава Шушкевича і Бориса Єльцина. Результатом зустрічі стало укладення угоди про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

1992. Ваучерна приватизація

1992

Приватизація держпідприємств в Україні почалася в 1992 році і ставила перед собою мету роздержавлення власності. У 1993 році народ вперше почув про приватизаційні ваучери, отримавши які в "Ощадбанку", кожен міг стати власником однієї п’ятидесятимільйонної частини всенародного надбання. Власність держпідприємств уряд оцінив в астрономічну суму – понад 520 трильйонів карбованців, тобто один ваучер коштував в 1993 року 10 млн 50 тисяч крб.

1993. Страйки шахтарів

1993

Найбільший страйк шахтарів відбувалася з 7 по 20 червня 1993 року. Приводом для його початку стало багатократне (в 3-5 разів) підвищення цін без відповідної індексації заробітної плати. Але мітингувальники висунули керівництву країни не тільки економічні вимоги щодо перегляду цін і заробітної плати, а й політичні – референдум про довіру президенту.

1994. Дострокова зміна влади і відмова від ядерної зброї

1994

В результаті масових страйків шахтарів Верховна Рада ініціювала проведення перших в історії незалежної України дострокових виборів президента в березні 1994 року і парламенту в червні 1994 року.
Основним конкурентом чинного на той момент президента Леоніда Кравчука на виборах став екс-прем'єр-міністр Леонід Кучма. Однак в першому турі жоден з кандидатів не зміг набрати більшість голосів. Другий тур виборів пройшов 10 липня 1994 року. За його результатами президентом став Кучма.

1995. Україна стала повноправним членом Ради Європи

1995

Ще в 1992 році Верховна Рада України отримала статус "спеціально запрошеного гостя" в Парламентській асамблеї ради Європи (ПАРЄ), що дозволило українським депутатам брати участь у її роботі. У тому ж році Рада Європи доручила ПАРЄ підготувати висновок щодо ступеня готовності України до вступу до Ради.
Але тільки в 1995 році висновок ПАРЄ щодо української заявки був позитивний.

1996. Конституція і гривня

1996

28 червня 1996 року Україна отримала Конституцію. Основний закон приймали в авральному режимі – з 10 ранку 27 червня до 6 ранку 28 червня. В 1995 році ввели в обіг державну валюту України – гривню, перші зразки якої виготовили в Канаді ще в 1992 році. Грошова реформа проводилася з 2 по 16 вересня 1996 року. У перший її день за встановленим курсом було переведено у гривні ціни, тарифи, зарплати, стипендії та пенсії, гроші на рахунках підприємств і заощадження українців.

1997. Великий договір з Росією і перший український космонавт

1997

У травні 1997-го Україна і Росія підписали Великий договір про дружбу і співробітництво. В угоді закріплювався принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності існуючих кордонів, поваги територіальної цілісності та взаємного зобов'язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці один одного. Обидві країни ратифікували договір в 1998 році.
У 1997-му в Україні з'явився перший космонавт – ним став 46-річний полковник ВПС Леонід Каденюк, уродженець Буковини.

1998. Криза через "російський дефолт"

1998

Стабільність і зовнішнє благополуччя економіки протягом усього 1997 року плавно перетекли в глибоку кризу 1998 року. Почалося все в Росії, яка на той час нагромадила величезний борг, збудувавши гігантську піраміду короткострокових позик. 17 серпня Кремль визнав свою нездатність розплатитися за боргами, оголосивши дефолт. Курс рубля впав в чотири рази, банківська система опинилася на межі розвалу. Але і українській економіці, тісно "переплетеній" з економікою сусідів, було несолодко.

1999. Дозвіл на арешт Лазаренка і підозріла смерть Чорновола

1999

25 березня 1999 загинув відомий політик, лідер Народного Руху і один з реальних кандидатів в президенти України В'ячеслав Чорновіл. Вночі недалеко від Борисполя, Toyota під керуванням Євгена Павлова, в якій знаходилися Чорновіл і прес-секретар Руху Дмитро Понамарчук, на високій швидкості врізалася у КамАЗ, який раптово розвернувся і перегородив трасу. Чорновіл і Павлов загинули, Понамарчук отримав серйозні травми.

2000. Зупинка ЧАЕС і "касетний скандал"

2000

У березні Кабмін прийняв постанову про припинення експлуатації Чорнобильської АЕС. Зупинку перетворили в шоу: 15 грудня о 13.15 глава держави зі столичного Палацу "Україна" віддав відповідну команду, глядачі в прямому ефірі спостерігали за поворотом ключа, який зупиняє третій реактор. 1-й блок був зупинений в 1996-му, а 2-й блок – в 1999 році.

2001. Крах ТУ-154 і візит Папи

2001

Наприкінці червня Україну відвідав Іоанн Павло II – поляк Кароль Войтила. Вперше за історію Святого Престолу його глава ступив на нашу землю. Він три дні провів у Києві та два – у Львові. І якщо в столиці заходи з його участю зібрали 200 тисяч осіб, серед яких було багато польських паломників, то на Галичині на папських літургіях побували близько двох мільйонів.

2002. Катастрофа на авіашоу поблизу Львова

2002

27 липня на військовому аеродромі Скнилів у Львові на глядачів святкового авіашоу на честь 60-річчя створення 14-го авіакорпусу впав винищувач Су-27. Близько першої години дня літак під керуванням пілотів Володимира Топонаря і Юрія Єгорова, малюючи в повітрі "косу петлю з поворотом", не зміг вийти з фігури, оскільки пролітав дуже низько над землею. Багатотонна машина зачепила дерево і, вдарившись крилом об бетон, почала ковзати уздовж землі через льотне поле, зачіпаючи на ходу людей.

2003. Конфлікт навколо острова Тузла

2003

В кінці вересня Росія без відома України почала будівництво дамби від російського Таманського півострова до українського острова Коса Тузла в Керченській протоці між Чорним і Азовським морями. Незважаючи на протести українського МЗС, будівництво велося в три зміни.

2004. "Помаранчева революція" і Конституційна реформа

2004

21 листопада 2004 року Центральна виборча комісія України оголосила попередні результати другого туру президентських виборів, згідно з якими з перевагою в 3% переміг Віктор Янукович, який був на той час прем'єр-міністром. Прихильники основного суперника Януковича на виборах – Віктора Ющенка – і більшість іноземних спостерігачів вважали, що ця перевага Януковича в голосуванні було досягнуто за рахунок порушень на виборах.

2005. Статус країни з ринковою економікою та "Євробачення"

2005

Європейський Союз надав Україні статус країни з ринковою економікою. Це стало можливим після того, як Україна виконала ряд технічних вимог. В результаті цього рішення стало можливим поглиблення економічного співробітництва України і ЄС. Уже тоді Україна підтвердила стратегічну мету – повномасштабну інтеграцію в ЄС.

2006. Янукович став прем'єр-міністром

2006

Влітку 2006 року фракції ПР, СПУ і КПУ оголошують про створення "антикризової коаліції". На пост прем'єр-міністра вони висунули Віктора Януковича, основного противника чинного тоді президента Віктора Ющенка на виборах. Ющенко, в свою чергу, зібрав представників усіх парламентських фракцій для переговорів, в тому числі опозиційну "Партію Регіонів".

2007. Політична криза

2007

У березні 2007 році президент Віктор Ющенко видав указ про розпуск парламенту і призначення нових виборів, який коаліція визнала незаконним. Янукович заявив, що погодиться йти на вибори тільки якщо Конституційний суд винесе вердикт щодо конституційності указів. Оскільки ситуація в КС складалася на користь коаліції, то секретаріат президента почав кампанію по дискредитації суддів, а потім і зовсім заблокував їх діяльність, звільнивши і відкликавши частину суддів.

2008 рік. Економічна криза

2008

У вересні 2008 року почалося різке падіння курсу гривні щодо долара США, яке в жовтні спровокувало паніку на валютному ринку. З офіційного показника в 4,86 на 1 жовтня 2008 за місяць долар виріс до 5,76 грн, послабивши гривню на 27%.

2009. "Газова війна" з Росією

2009

2009 рік для України розпочався з "газової війни" з Росією. Весь грудень 2008 року Україна спочатку не могла погасити борги за газ перед РФ, а потім – укласти новий контракт на поставку блакитного палива. Росія спочатку перекрила газ Україні, а потім, 7 січня, Володимир Путін розпорядився припинити будь-які поставки газу на кордон з Україною. В результаті без газу залишився і частина Європи.

2010. Президентство Януковича і базування Чорноморського флоту РФ в Криму

2010

У лютому 2010 року Віктор Янукович виграв президентські вибори. Свого основного суперника – Юлію Тимошенко – він обійшов з різницею в понад 3%. Тимошенко зробила спробу оскаржити перемогу Януковича у Вищому адміністративному суді, проте програла.

2011. Термін Тимошенко

2011

Влітку 2011 року Юлія Тимошенко була арештована за підозрою в перевищенні повноважень при укладенні в 2009 році угод на поставку російського газу.

2012. Чемпіонат Європи з футболу

2012

Влітку 2012 року Україна і Польща брали Євро-2012. В Україні матчі проводилися на стадіонах в Києві, Харкові, Донецьку та Львові. У столиці на Майдані Незалежності на весь час чемпіонату була розбита зона для уболівальників.

2013. Євромайдан

2013

У листопаді 2013 року Кабінет міністрів на чолі з Миколою Азаровим призупинив підготовку до процесу підписання Угоди про Асоціацію України і ЄС. Це рішення викликало хвилю демонстрацій на підтримку курсу на євроінтеграцію. Протести переросли в Революцію після того, як в ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності в Києві силовики жорстоко побили мирних мітингувальників.

2014. Анескія Криму і війна

2014

Через місяць після перемоги Революції гідності, в березні 2014 року, Росія ввела свої війська в Крим. Причому військові там перебували без розпізнавальних знаків, чим заслужили назву "зелені чоловічки". Після цього на півострові було проведено псевдореферендум, за допомогою якого Росія анексувала Крим. Пізніше півострів був нібито приєднаний до Росії.

2015. Мінські угоди і падіння гривні

2015

11 лютого президент РФ Володимир Путін, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і президент України Петро Порошенко ("Нормандская четвірка") в Мінську прийняли декларацію на підтримку комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, прийнятого раніше Контактною групою з врегулювання ситуації в Україні.