Ravlik

Алгоритм проведення палеомалакологічних досліджень

By YanaGeo
  • Етап 1. Вибір об'єкта/території дослідження

    Етап 1. Вибір об'єкта/території дослідження
  • Етап 2. Закладання профілю/розчистка розрізу

    Етап 2. Закладання профілю/розчистка розрізу
  • Етап 3. Опис розрізу

    Етап 3. Опис розрізу
  • Етап 4. Відбір проб

    Етап 4. Відбір проб
    при відборі проб необхідно:
    - враховувати склад, горизонтальну та вертикальну структуру відкладів (колір, гранулометричний склад, включення карбонатів, марганцю, слідів озалізнення, оглеєння, кріотурбацій, особливостей нашарування тощо);
    - дотримуватися точної стратиграфічної приуроченості проб до окремих фацій відкладів;
    - аналізувати можливі джерела перенесення теригенного матеріалу, режиму та динаміки фаціально-генетичної обстановки осадонакопичення і т.п.
  • Етап 5. Промив проб/Вибірка черепашок

    Етап 5. Промив проб/Вибірка черепашок
    На цьому етапі: 1) фізико-механічні властивості відкладів; 2) діаметр сит для промиву повинен бути меншим 1 мм (найкраще – 0,5 мм); 3) щоб уникнути пошкодження черепашок, під час промиву одноразово сито краще заповнювати матеріалом не більше ніж на 1/4 чи 1/3; 4) рухи сита повинні бути лише вертикальними; 5) при промиві алювіальних гравійних відкладів відбір крупних фракцій та черепашок необхідно проводити вручну.
    Промив відкладів здійснюється безнапірним потоком води.
  • Етап 6. Камеральний етап

    Етап 6. Камеральний етап
  • Етап 6.1. Первинне сортування черепашок за їх формами (Сверлова, Гураль, 2005)

    Етап 6.1. Первинне сортування черепашок за їх формами (Сверлова, Гураль, 2005)
    А – пласка;Б – лінзоподібна; В – низькоконічна; Г – притиснутоконічна; Д – низькодзигоподібна; Е – куляста; Ж – ширококонічна; З – кулясто-дзигоподібна; И – дзигоподібна; К – висококонічна; Л – яйцеподібно-ширококонічна; М – баштоподібна; Н – яйцеподібно-конічна; О – веретеноподібна; П – конічно-циліндрична; Р – циліндрична; С – булавоподібна; Т – короткоциліндрична; У – яйцеподібно-циліндрична; Ф – видовжено-яйцеподібна; Х – кулясто-яйцеподібна; Ц – гостро-яйцеподібна; Ч – вухоподібна
  • Етап 6.2. Встановлення основних параметрів та пропорцій черепашки

    Етап 6.2. Встановлення основних параметрів та пропорцій черепашки
    1 – вісь; 2 – верхівка; 3 – оберт; 4 – шов; 5 – стовпчик; 6 – останній оберт; 7 – пупок; 8 – устя; 9 – губа; 10 – периферія; 11 – базальний край устя; ab – палатальний; bc – колумелярний; аc – парієтальний;
    3: додаткові проміри;
    4: кількість обертів.
    Проміри: ВД – великий діаметр (=ШЧ); ВЗ – висота завитка; ВУ – висота устя; ВЧ – висота черепашки; МД – малий діаметр; ШОО – ширина ост. оберту; ШПО – ширина передост. оберту; ШУ – ширина устя; ШЧ – ширина черепашки (Сверлова, Гураль, 2005)
  • Етап 6.3. Розрахунок чисельності черепашок за видами

    Етап 6.3. Розрахунок чисельності черепашок за видами
    Схема співвідношення кількості фрагментів черепашок до цілих особин при розрахунку видів у пробі (Ложек, 1964)
  • Етап 6.4 Аналіз видового складу молюсків за пробами

    Етап 6.4 Аналіз видового складу молюсків за пробами
    Обчислення відсоткового відношення видів; визначення домінантних/субдомінантних видів; побудова діаграм; встановлення малакокомплексів
  • Етап 6.5. Аналіз екологічного складу молюсків

    Етап 6.5. Аналіз екологічного складу молюсків
    Розподіл видів за екологічними групами; обчислення відсоткового відношення екогруп
  • Етап 7. Реконструкції палеогеографічних умов за фауною молюсків

    Етап 7. Реконструкції палеогеографічних умов за фауною молюсків
    Встановлення динаміки та характеру змін; виділення етапів/підетапів