-
Народження Панаса Мирного
Панас Якович Рудченко народився в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. -
Батьки Панаса Мирного – Яків і Тетяна Рудченки.
Батько – Яків Григоровичбухгалтер повітового казначейства дуже любив свою роботу і добре її знав з дітьми (а їх у родині було п'ятеро: четверо синів і дочка) тримався на відстаніта все ж у зрілому віці всі сини поважали батька за його любов до роботи й однакове ставлення до всіх. Мати – Тетяна Іванівна вела домашнє господарство, захоплювалась кулінарією і народною медициною з дітьми спілкувалась тільки українською мовоюуміла розповідати бувальщини й історичні оповідки. -
Чиновницька служба
Почалася Чиновницька служба Рудченка в Гадяцькому повітовому суді. -
Перша збірка
Збірка «Народные южнорусские сказки» -
Перша збірка
Збірка «Народные южнорусские сказки» -
Життя в Полтаві
Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті. -
"Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
В співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», але вперше опублікований в Женеві у 1880 році. Брав участь у нелегальній роботі революційного гуртка «Унія», який був утворений у Полтаві; під час обшуку в нього були знайдені заборонені політичні видання. -
Справжнє взаємне кохання – Олександра Шейдеман
Справжнє взаємне кохання – Олександру Шейдеман – Панас Мирний зустрів у 40 років у Полтаві. Познайомилося майбутнє подружжя Рудченків на суботніх літературних вечорах у полтавського етнографа Віктора Василенка. 26-річна Олександра Шейдеман була капітанською донькою та генеральською сестрою -
Подружнє життя
У квітні 1889 року Афанасій Рудченко і Олександра Шейдеман одружилися, але подружнє життя виявилося нелегким. Олександра часто хворіла. У родині народилося троє синів: Віктор, Михайло і наймолодший Леонід. Для літературної творчості часу залишалося дуже мало, тож починаючи з 1890-х років Панас Мирний пише все менше і рідко друкує свої твори. У березні 1903 року письменник придбав будинок на околиці Полтави. Будинок-музей Панаса Мирного Панас Мирний з дружиною та дітьми -
Державні нагороди
Держава належним чином оцінила працю Афанасія Рудченка: він отримує орден Станіслава ІІ ступеня, а згодом – орден Анни ІІ ступеня, а в 1914 році – чин дійсного статського радника (чин цивільного генерала, що прирівнювався до губернаторської посади). Крім того, Панас Якович був членом Полтавської громади. Як член комісії міської думи, він брав активну участь у спорудженні пам'ятника І. Котляревському. орден Станіслава ІІІ ступеня орден Станіслава ІІ ступеня орден Анни ІІ ступеня -
Смерть письменника
19 січня 1920 року Панас Якович прийшов зі служби, повечеряв із родиною й ліг спати. Під ранок дружина почула гуркіт, кинулась до нього і знайшла на підлозі непритомним. Земський лікар констатував інсульт – крововилив у мозок. Письменник помер морозного 28 січня 1920 року. Провести Панаса Яковича в останню дорогу прийшли тисячі полтавців. Від соборної Успенської церкви до кладовища за старовинним звичаєм труну під червоною китайкою і прапорами везли на санях двома парами волів.