-
Period: to
Ранні роки
У народній школі Володимир звернув на себе увагу своїми здібностями, і через те вчителька переконала батьків, щоб вони продовжили освіту дитини. Незважаючи на тяжке матеріальне становище родини, по закінченню школи Володимира віддали до Єлисаветградської гімназії, де він навчався з 16 серпня 1890 року по червень 1899 року. -
Народження
Народився 1880 року в місті Єлисаветграді (нині — Кропивницький, Україна). Батько його, Кирило Васильович, замолоду селянин-наймит, переїхав із села до Єлисаветграда й одружився зі вдовою Євдокією Онуфріївною Павленко, уродженою Линник. Від першого шлюбу мати Винниченка мала троє дітей: Андрія, Марію й Василя. Від шлюбу з Кирилом Винниченком народився лише Володимир. -
Роки в гімназії
У старших класах гімназії Володимир Винниченко взяв участь у революційній організації, написав революційну поему, за яку одержав тиждень «карцеру», а згодом його відрахували з гімназії. Але Володимир не кинув своїх студій. Він продовжував готуватися до матури і склав 1900 року іспит зрілості як стороння особа у Златопільській чоловічій гімназії. Незважаючи на виразну нехіть учителів видати учневі «атестат зрілості», під натиском директора гімназії Володимир одержує диплом. -
Революційна діяльність
У 1901 Винниченко вступив на юридичний факультет Київського університету св. Володимира, де вступив до Революційної української партії. За її дорученням проводив агітаційну роботу серед робітників Києва, за що був виключений із університету й ув'язнений в Лук'янівській в'язниці в Києві, звідки він втік. Не раз переходив кордон, беручи участь у переправленні революційної літератури в Росію. На початку Першої світової війни Винниченко повернувся до Росії й жив під чужим прізвищем. -
Літературна творчість
Літературна спадщина Володимира Винниченка вважається приналежною до золотого фонду України. Він — автор першого українського фантастичного роману «Сонячна машина». Появу перших його творів вітали Іван Франко і Леся Українка. 1902 року, в журналі «Кіевская старина» з'являється його перше оповідання «Сила і краса». Його відомі романи: "Записки кирпатого Мефістофеля", "Божки", "Чесність з собою" тощо. Драми - "Чорна Пантера і Білий Медвідь", "Закон", "Базар" тощо. -
Одруження
28 березня 1911 Розалія Яківна Ліфшиць та Володимир Кирилович одружилися. Розалія народилася в м. Орел, Російська імперія в заможній єврейській родині. У 1914 році закінчила медичний факультет Паризького університету. У 1909 познайомилася з Володимиром Винниченком у родині сестри Віри та її чоловіка Бориса Яковенків у Каві ді Лявагна в Королівстві Італія. Прийняла пропозицію чоловіка, щоб їхня родина була українською, вивчила українську мову, перебуваючи в еміграції, називала себе українкою. -
Події 1917 року
Після Лютневої революції Винниченко повернувся до України й взявся до активної політичної роботи. Виступав супроти мілітаризму, за розпуск збройних сил та створення міліції замість регулярного війська, через що зазнавав критики, зокрема з боку С. Петлюри. Винниченко автор багатьох декларацій і законодавчих актів УНР. Під тиском військових він проголосив I Універсал Центральної Ради та Декларацію Генерального секретаріату, якою було проголошено курс на «здійснення суцільної автономії» України. -
Period: to
Політичні здобутки
Став членом Центральної Ради. Згодом очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ. Також стає Головою Ради Народних Міністрів. 1-й Голова Директорії УНР. -
Period: to
Еміграція
В еміграції політична кар’єра В. Винниченка не закінчилася. У Відні (Австрія) він за короткий час написав тритомну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження нації» (Історія української революції). На короткий час повернувся в Україну (1920), але зрозумівши, що його використовують у політичних цілях, знову виїзжає за кордон. Політичну діяльність Винниченко продовжував у Чехо-Словаччині і Франції. -
Художник
Цікавитися живописом В. Винниченко почав ще з гімназійних років. Він був одним із засновників «Артистичної секції», яка була створена в квітні 1929 року при Українській громаді в Парижі. Поштовхом до малярства було багато причин, в тому числі і туга за Вітчизною. Похмурі відтінки, які іноді зустрічаються в прозових творах, практично відсутні в його картинах. І хоч Винниченко не був професійним художником, його малярський талант знаходить визнання навіть у професіоналів. -
Останні роки життя
У 1934 році Винниченко із дружиною Розалією оселився на півдні Франції, у м. Мужен, біля Канн, придбавши стару садибу з ділянкою землі. Тут упродовж останніх 25 років свого життя він у власному невеликому будинку займався літературною творчістю і живописом. Під час німецької окупації за відмову співробітництва з нацистами Винниченка було кинуто до концтабору. По закінченні війни він закликав до загального роззброєння. -
Смерть
Помер 6 березня 1951 року, похований у французькому Мужені.
