-
О. М. Щукарєв, Машина логічного мислення
Висловлено iдею механiзацiї логiчних дiй, що формалiзуються. Побудована «Машина логічного мислення». О.М.Щукарєв. Харкiвський технологiчний iнститут. -
Вiдкриття p-n переходу
Експериментально вiдкритий p-n перехiд, використаний пiзнiше американськими вченими при створеннi транзистора. В. Є. Лашкарьов. АН УРСР. -
Обгрунтовання принципів побудови i структури унiверсальної цифрової ЕОМ
Обгрунтовано принципи побудови i структура унiверсальної цифрової електронної обчислювальної машини (ЕОМ) з програмою, що зберiгається в пам'ятi (незалежно вiд американських i англiйських учених). С. О. Лебедєв. АН УРСР. -
Мала електронна лiчильна машина «МЭСМ"
Розроблена в 1948-1950 р. i прийнята в експлуатацiю Державною комiсiєю в груднi 1951 р.. перша в СРСР та континентальнiй Європi цифрова електронна обчислювальна машина - Мала електронна лiчильна машина «МЭСМ». С.О.Лебедєв, Л.Н.Дашевський, К.О.Шкабара та ін. АН УРСР.
Як народжувався перший комп'ютер -
Матрично-векторний процесор та СЕЛМ
Обгрунтовано принципи побудови, архiтектура i структура матрично-векторного процесора i створена перша в Українi спецiалiзована електронна лiчильна машина "СЭСМ" для розв'язку систем лiнiйних алгебраїчних рiвнянь. С.О.Лебедєв, З.Л.Рабинович. АН УРСР.
Матричний процесор
Векторний процесор -
Асинхронна ЕОМ "Киев"
Розроблено принципи побудови, структура й архiтектура i створена перша в Українi асинхронна ЕОМ "Киев" з використанням "адресної мови". Б.В.Гнеденко, В.М.Глушков, В.С.Королюк, К.Л.Ющенко, Л.Н.Дашевський, К.О.Шкабара, С.Б.Погребинський. АН УРСР (1954-1957) -
Машина широкого призначення "Дніпро"
Створена перша в Україні і в СРСР і прийнята Державною комісією 9 грудня 1961року до серійного випуску напівпровідникова керуюча машина широкого призначення "Дніпро" (1958-1961). За 10 років було випущено більше 500 машин. Використовувалася в багатьох перших піонерських керуючих системах промислового та спеціального призначення, у наукових дослідженнях та ін. В.М.Глушков, Б.М.Малиновський, А.Г.Кухарчук та ін АН УРСР, НВО "Електронмаш". -
Cтупiнчасте мiкропрограмне керування
Отримано авторське свiдоцтво на ступiнчасте мiкропрограмне керування. Реалiзовано в машинах сiмейства "МИР". В.М.Глушков. АН УРСР. Iнтерполятор параболiчний для автоматизованої системи розкрою судокорпусних деталей "Авангард". Головний конструктор Г.О.Михайлов. АН УРСР. -
Провiсники майбутнiх персональних ЕОМ
Розроблено принципи побудови, структура та архiтектура, сконструйованi i випущенi першi в СРСР машини для iнженерних розрахункiв "Промiнь" (1964), "МИР1" (1965), "МИР2" (1969) - провiсникiв майбутнiх персональних ЕОМ. Здiйснено їхнє масове серiйне виробництво. -
Цифровий регулятор "Автооператор"
Розроблено принципи побудови, створений та випробуваний на промисловiй установцi перший в СРСР цифровий регулятор "Автооператор". Е.Т.Бєлiков. Сіверодонецьке НВО "Iмпульс" -
Реалiзовано проект ЕОМ "Україна"
Запропоновано iдею схемної реалiзацiї мов високого рiвня. Реалiзовано проект ЕОМ "Україна". В.М.Глушков, З.Л.Рабінович, А.О.Стогнiй та iншi. -
І-КК "Дніпро-2", ЕОМ "Киев 67", "Киев 70"
Cтворено перший в Українi iнформацiйно-керуючий комплекс "Дніпро-2" для автоматизованих систем керування АСК. Розроблено унiкальнi спецiалiзованi ЕОМ "Киев 67" (1965-1967) та "Киев 70" (1967-1970) для автоматизацiї проектування i виготовлення великих iнтегральних схем (ВIС) за допомогою елiонної технологiї. -
Цифрові засоби промислової системотехніки
Розроблені (в НВО "Імпульс") і розпочато випуск великими серіями цифрових засобів промислової системотехніки сімейства моделей: М6000 - М7000 АСВТ-М. -
ЕОМ "Каштан"
Розроблено й освоєно випуск ЕОМ "Каштан" для автоматизованого розкрою матерiалiв згiдно заданого ескiзу. Ю. А. Павленко. НВО "Електронмаш". -
ЕОМ "Карат"
Розроблено та розпочато серiйний випуск спецiалiзованих супернадiйних ЕОМ "Карат" (чотири модифiкацiї) для систем озброєння i керування на надводних та пiдводних, у тому числi атомних суднах Вiйськово-Морського флоту СРСР -
Ciмейство мiкроЕОМ "Електронiка С5"
Вперше в Українi, колишньому СРСР та Європi розпочато масове виробництво великих iнтегральних схем. НВО "Кристал". Розроблено iдеологiю i створено перше в СРСР вiтчизняне сiмейство мiкроЕОМ "Електронiка С5": "С5-01", "С5-11", "С5-21". -
Автономний транспортний робот "ТАИР"
Перший у СРСР автономний транспортний робот "ТАИР". Являв собою триколiсний самохiдний вiзок, забезпечений системою датчикiв. Рухався в природному середовищi, обходячи перешкоди. Керувався апаратно реалiзованою нейронною мережею (вузли мережi - спецiальнi електроннi схеми, зiбранi на транзисторах; зв'язки мiж вузлами - резистори). М. М. Амосов, В. М. Белов, Е. М. Куссуль. АН УРСР -
ЕОМ "Нева" і ЕОМ "Цикл"
Розроблена разом iз НДР i випускалася промисловiстю НДР спецiалiзована ЕОМ "Нева" для цифрових систем зв'язку. А.Г.Кухарчук.
Розроблено i випускалися спеціалізовані ЕОМ "Цикл" для контролю виготовлення лопаток газотурбiнних двигунiв, Г. I. Корнiєнко, Ю. Т. Митулинський та iн. -
Супершвидкодiючий обчислювальний комплекс "Зірка"
Розроблено принципи побудови i створений супершвидкодiючий обчислювальний комплекс "Зірка" для виявлення пiдводних човнiв. О.М.Алещенко, В.Ю.Лапiй, В.В.Крамской. Київський НДI "Гiдроприлад". -
Перший у СРСР нейрокомп'ютер
Перший у СРСР нейрокомп'ютер на основi iдеологiї ансамблевих стохастичних нейромереж. Е. М. Куссуль. АН УРСР. -
Бронзова медаль товариства IEEE Computer Society
Мiжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило В.М.Глушкову медаль "Пiонер комп'ютерної технiки" з написом: "В.М.Глушков 1923-1982. За заснування першого в СРСР Iнституту кiбернетики, створення теорiї цифрових автоматiв i роботи в галузi макроконвеєрних архiтектур обчислювальних систем" (1997). -
Period: to
Обчислювальний комплекс СКІТ ІК НАН України
Кластерний суперкомп'ютер СКIТ (2005). I.В.Сергiєнко, В.М.Коваль. Суперкомп'ютер СКIТ-4 (2012). I.В.Сергiєнко, А.Л.Головинський. Сумарна продуктивнiсть понад 10 ТФлопс (понад десять трильйонiв операцiй за секунду). СКIТ-4 удвiчi потужнiший за СКIТ-3, при цьому менший за розмiрами і має значно менше енергоспоживання – 15 кВт проти 60 кВт(СКIТ-3). Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України
