Князі Київської Русі

By Саблін І
  • Period: 860 to 882

    Дір

    Аскольд і Дір — бояри Рюрика, варяга і новгородського князя. Подорожуючи у Візантію, за наказом суверена зупинилися у Києві і почали тут княжити. У 882 році, після смерті Рюрика, Олег – регент свого нащадка Ігоря – йде походом на Київ і, хитрощами виманивши братів з-за київського муру, вбиває їх. Після регентства Олега Ігор стає князем Київським та започатковує династію Рюриковичів.
  • Period: 860 to 882

    Аскольд

    Серед істориків нема одностайності у питанні походження Аскольда. Польський хроніст XV ст., Ян Длугош, та ряд істориків, які спираються на його інформацію, вважали, що Аскольд походив з князівської династії, започаткованої князем Києм. Ці твердження лягли в основу критиків норманської теорії походження Русі[6]. Так, Михайло Грушевський також вважав, що Аскольд міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина[7].
  • Period: 882 to 922

    Олег Віщий

    Згідно з гіпотезою Ігора Мицька Олег може бути тотожним з героєм скандинавського епосу, Ож'є Данцем[9]. Леонтій Войтович вважає малоймовірною правильність гіпотези Мицька, тому немає жодних підстав для перегляду хронології правління князя Олега[13]. Деякі дослідники пов'язують Олега з напівміфічнім героєм скандинавської саги про Одде Орвара (Стрілу).[14].
  • Period: 922 to 945

    Ігор Рюриковіч

    Морські походи князя Ігоря мали широкий міжнародний резонанс, про них писали його сучасники — візантійські хроністи Симеон Логофет, Григорій і Луітпранд та арабський хроніст Аль-Масуді. За їхніми розповідями 941 року князь Ігор розпочав війну з Візантією. Причини цієї війни залишилися невідомими. Найімовірнішою вважають версію, що Візантія знову почала обмежувати Русь у торгівлі та намагалася колонізувати Чорноморське узбережжя русів.
  • Period: 945 to 969

    Ольга

    Ліквідувала древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства. У зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією, 946 або 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство[2]. 964 року передала владу синові. Похована за християнським звичаєм[3]. Канонізована католицькою і православною церквою як свята Ольга.
  • Period: 1019 to 1054

    Ярослав Мудрий

    Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковнослов'янську мову, переписано багато книг, був укладений літописний звід.