Історія обчислюванної техніки світі і в україні

механізм у вавилоні

3000 BCE

у стародавньому Вавилоні була винайдена перша рахівниця — абак. Кількість підрахованих предметів відповідало числу пересунутих кісточок цього інструменту.

новий варіант абаку

500 BCE

у Китаї з'явився більш «сучасний» варіант абаку з кісточками на стрижнях — суаньпань. Одним із різновидів суаньпань є російська рахівниця, яка іноді використовується і нині.

Новий механізм

87

у Греції був виготовлений «антикітерський механізм» — механічний пристрій на базі зубчастих передач, що був спеціалізованим астрономічним обчислювачем. Обчислення виконувались з'єднанням понад 30 бронзових коліс і кількох циферблатів; для обчислення місячних фаз використовувалась диференціальна передача, винахід якої дослідники довгий час датували не раніше XVI століття.

Перший античний прилад

1492

Леонардо да Вінчі в одному зі своїх щоденників намалював ескіз 13-розрядного підсумовувального пристрою з десятизубними кільцями. Пристрій, що працює на базі цих креслень було збудовано лише у XX столітті, підтвердивши реальність проекту Леонардо да Вінчі.

Вільгельм Шиккард і його винаходження

1623

Вільгельм Шиккард, професор університету Тюбінгену, розробив пристрій на основі зубчастих коліс для додавання і віднімання шестирозрядних десяткових чисел. Невідомо чи був пристрій збудований за життя винахідника, 1960 він був відтворений і був цілком працездатним.

Логарифмічна лінійка

1630

Річард Деламейн створив кругову логарифмічну лінійку.

Калькулятор Паскаля

1642

Блез Паскаль представив «Паскаліну» — перший реально здійснений і такий, що отримав широку популярність механічний цифровий обчислювальний пристрій. Прототип приладу додавав та віднімав п'ятирозрядні десяткові числа. Паскаль виготовив понад десять таких обчислювачів, причому останні моделі оперували числами з вісьмома десятковими розрядами.

Калькулятор

1673

відомий німецький філософ і математик Ґотфрід Вільгельм Лейбніц збудував механічний калькулятор, який за допомогою двійкової системи числення виконував множення, ділення, додавання і віднімання. Двійкова система числення — базова в усіх сучасних комп'ютерах. Однак до 1940-х багато розробок (зокрема машина Чарльза Беббіджа і навіть ENIAC 1945 року) були засновані на складнішій у реалізації десятковій системі.

Обчислювана машина німецького математика

1723

німецький математик і астроном Христіан Людвиг Герстен на основі робіт Вільгельма Лейбніца створив арифметичну машину. Машина розраховувала частку та кількість послідовних операцій додавання при множенні чисел. Крім того, в ній була передбачена можливість контролю за правильністю введення даних.

Різнецева машина

1786

німецький військовий інженер Іоган Мюллер висунув ідею «різницевої машини» — спеціалізованого калькулятора для табулювання логарифмів, що обчислюються методом різниць. Калькулятор, побудований на ступінчастих валиках Лейбніца, вийшов достатньо невеликим (13 см в висоту і 30 см у діаметрі), але при цьому міг виконувати чотири арифметичні дії над 14-розрядними числами.

Ткацький верстат

1801

Жозеф Марі Жаккар збудував ткацький верстат з програмним керуванням, програма роботи якого задавалась комплектом перфокарт.

Арифмометри

1820

перший промисловий випуск арифмометрів. Першість належить французу Тома де Кальмару. Механічні калькулятори використовувались до 1970-х років, коли були витіснені електронними пристроями.

Різнецева машина Чарльза Беббіджа

1822

англійський математик Чарлз Беббідж винайшов, але не зміг побудувати, першу різницеву машину (спеціалізований арифмометр для автоматичної побудови математичних таблиць) — Різницеву машину Чарлза Беббіджа.

Різнецева машина Георга Шойца

1855

Ґеорґ Шойц з сином Едвардом (швед. Georg & Edvard Scheutz) зі Стокгольма збудували першу різницеву машину на основі робіт Чарлза Беббіджа.

Арифмометр Чебишова

1876

російський математик Чебишов Пафнутій Львович створив сумувальний апарат з безперервною передачею десятків. 1881 він також сконструював до нього приставку для множення і ділення (Арифмометр Чебишова).

Машина

1912

створена машина для інтегрування звичайних диференціальних рівнянь за проектом російського вченого Крилова.

Машина технінчого мислення

1914

висловлено ​​ідею механізації формалізованих логічних дій. Побудована «Машина механічного мислення». О. М. Щукарьов. Харківський технологічний інститут.

АОМ(Аналогова обчислювана машина)

1927

в Массачусетському технологічному інституті (MIT) була створена аналогова обчислювальна машина.

Перша машина Цузе

1938

німецький інженер Конрад Цузе побудував свою першу машину, названу Z1. Це повністю механічна програмувальна цифрова машина. Модель була пробною і в практичній роботі не використовувалась. Її відновлена копія зберігається у Німецькому технічному музеї в Берліні. Того ж року Цузе почав створення машини Z2 (Спочатку ці машини називались V1 і V2. Німецькою це звучить як «Фау1» і «Фау2» і щоб їх не плутали з однойменними ракетами, обчислювальні машини перейменували у Z1 і Z2).

Атанасова-Беррі перший комп'ютер

1938

еоретичні праці українського математика М.Кравчука використані американцем Джоном Атанасовим при розробці комп'ютера Атанасова-Беррі.

Рп-перехід

1941

експериментально відкрито pn-перехід, використаний пізніше американськими вченими при створенні транзистора. В. Є. Лашкарьов. АН УРСР.

ЕОМ(електронна обчислювана машина

1948

обґрунтовано принципи побудови та структура універсальної цифрової електронної обчислювальної машини (ЕОМ) зі збереженою в пам'яті програмою (незалежно від зарубіжних вчених). С. О. Лебедєв. АН УРСР.

МЕСМ(Мала електронна обчислювана машина)

1951

прийнята в експлуатацію Державною комісією в грудні 1951 р. перша в СРСР і континентальній Європі цифрова електронна обчислювальна машина — Мала електронна лічильна машина МЕСМ. С. О. Лебедєв. АН УРСР (1948–1950).

Процесор XX ст.

1955

обґрунтовано принципи побудови, архітектура і структура матрично-векторного процесора і створена перша в Україні спеціалізована електронна лічильна машина СЕСМ для розв'язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь. С. О. Лебедєв, З. Л. Рабинович. Інститут математики АН УРСР (1953–1955).

Перший оперативний пристрій

1959

перший в СРСР оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП) на феритових сердечниках діаметром 0,5 мм. Використано в КМШП «Дніпро». Ф. Н. Зиков, І. Д. Войтович, Н. К. Бабенко, А. Д. Бех, В. М. Корсунський. АН УРСР. Золота медаль ВДНГ СРСР.

Ідея Глушкова

1961

висловлено ​​ідею мозкоподібної структури ЕОМ. В. М. Глушков. АН УРСР..

КМШП(Дніпро)

1961

розроблено принципи побудови, структура та архітектура та створена перша в СРСР напівпровідникова керуюча машина широкого призначення КМШП «Дніпро». (1958–1961). В. М. Глушков, Б. М. Малиновський, А. Г. Кухарчук та ін АН УРСР, НВО «Електронмаш». Державна премія України за створення на базі КМШП «Дніпро» системи випробувань ракетних двигунів Б. М. Малиновський і співробітники Дніпропетровського Південного машинобудівного заводу (1977).

АВАНГАРД в УРСР

1963

інтерполятор параболічний для автоматизованої системи розкрою судокорпусних деталей «Авангард». Головний конструктор Г. А. Михайлов. АН УРСР.

Знову нова ідея Глушкова

1963

отримано авторське свідоцтво на ступеневу мікропрограмного управління. Реалізовано в машинах родини «МИР». В. М. Глушков. АН УРСР (1963).

Теорія цифрових автоматів

1964

розроблено теорію цифрових автоматів, що стала теоретичною основою при проектуванні перших ЕОМ. В. М. Глушков. АН УРСР (1961). За монографію «Синтез цифрових автоматів» і ряд інших робіт у цій галузі В. М. Глушкову присуджена Ленінська премія (1964).

«Дніпро 2»

Period: 1964 to 1967

розроблено принципи побудови, структура та архітектура і створений перший в Україні інформаційно-керуючий комплекс «Дніпро 2» для автоматизованих систем управління АСУ. Випущений малою серією. В. М. Глушков, А. О. Стогній, А. Г. Кухарчук та ін АН УРСР, НВО «Електронмаш» .

цифровий регулятор «Автооператор».

1965

розроблено принципи побудови, створений і випробуваний на промисловій установці перший в СРСР цифровий регулятор «Автооператор». Е. Т. Бєліков. Сєвєродонецьке НВО «Імпульс».

«Київ-67» і «Київ-70»

Period: 1965 to 1970

розроблено унікальні спеціалізовані ЕОМ «Київ-67» і «Київ-70» для автоматизації проектування і виготовлення великих інтегральних схем (ВІС) за допомогою еліонних технологій. В. П. Деркач та ін АН УРСР, МЕП СРСР.

Створення ЕОМ Україна

1966

запропоновано ідею схемної реалізації мов високого рівня. Реалізована у проекті ЕОМ «Україна». В. М. Глушков, З. Л. Рабинович, А. О. Стогній та ін. АН УРСР.

спеціалізована обчислювальна машина МПОІ

1967

спеціалізована обчислювальна машина МПОІ для автоматизованої системи управління повітряним рухом. Н. К. Бабенко, Ф. Н. Зиков, Г. І. Крівіч, Ю. Т. Коцюба, А. Ф. Харченко, Л. А. Петрушенко, С. К. Петрусенко. АН УРСР.

12 типів ЕОМ

Period: 1967 to 1989

розроблено та організовано випуск 12 типів бортових ЕОМ (у тому числі радіаційно стійких) для ракетно-космічних комплексів стратегічного призначення. А. І. Кривоносов, Б. Е. Василенко та ін Ленінська премія, Державна премія СРСР, Державна премія УРСР. Харківське НВО «Хартрон», Київський радіозавод (1967–1989).

ЕОМ Промінь

1968

розроблено принципи побудови, структура і архітектура, сконструйовані і випущені перші в СРСР машини для інженерних розрахунків: ЕОМ «Промінь» (1964), МИР-1 (1965), МИР-2 (1969), МИР-3 (1972) — попередників майбутніх персональних ЕОМ. Здійснено їх масове серійне виробництво. В. М. Глушков, С. Б. Погребинський, О. А. Летичевський, Ю. В. Благовєщенський та ін Державна премія СРСР (1968). АН УРСР, НВО «Електронмаш».

НВО Електронмаш

1969

розроблено та освоєно випуск ЕОМ «Каштан» для автоматизованого розкрою матеріалів згідно з заданим ескізом. Ю. А. Павленко. НВО «Електронмаш».

ЕОМ Карат

Period: 1969 to 1989

розроблено та організовано серійний випуск спеціалізованих супернадійних ЕОМ «Карат» (чотири модифікації) для систем озброєння і управління на надводних і підводних в тому числі атомних судах Військово-Морського флоту СРСР, а також для вирішення завдань навігації на судах торгового флоту і атомних криголамах (більше 60 типів систем). В. Н. Плотніков, В. І. Долгов, Г. Е. Гай та ін Київський НДІ радіоелектроніки, Київський завод «Буревісник» (1969–1989).

сімейство клавішних ЕОМ «Іскра»

Period: 1970 to 1980

розроблено і випускалися промисловістю: сімейство клавішних ЕОМ «Іскра». Премія імені М.Островського. Г.I.Корнієнко, Б. Г. Мудла, С. С. Забара. АН УРСР.

Золота медаль по вимірювальному комплексу Барс

1972

створено і випущений малою серією контрольно-вимірювальний комплекс «Барс». Золота медаль виставки в Дрездені. В. І. Скурихін, А. О. Морозов. АН УРСР.

міні- комп'ютер УПО-1

1972

перший в Україні міні-комп'ютер УПО-1 (пристрій первинної обробки даних у вимірювальних системах). Б. М. Малиновський, В. С. Каленчук, П. М. Сіваченко, співробітники Житомирського заводу «Вимірювач». АН УРСР.

Енциклопедія кібернетики

1972

підготовлено ​​і видано першу у світі «Енциклопедія кібернетики» українською та російською мовами. В. М. Глушков, А. І. Кухтенко, Б. М. Малиновський та ін АН УРСР.

пристрій швидкого перетворення Фур'є

1975

пристрій швидкого перетворення Фур'є з магнітоплівковим ОЗП. Швидкодія 10 млн операцій в секунду. А. Д. Бех, Л. Ф. Данько, Б. С. Ілюшін, Е. Г. Кретков, В. М. Корсунський, Б. І. Павлусь, В. Н. Позій, В. І. Плахотний, М. А. Терешін, В. В. Чернецький. АН УРСР.

Професор ЦОС

1976

перший в Україні сигнальний процесор для обробки цифрових сигналів. М. В. Семотюк. АН УРСР.

ПРВ

Period: 1982 to 1986

процесор реального часу ПРВ. Використано при створенні 4-х систем цифрового управління газонапуском, положенням і параметрами плазми в термоядерних установках типу токамак: НІІЕФА, м. Ленінград; ФТІ АН СРСР, м. Харків та Сухумі; ІАЕ, м.Москва, а також Харківським ФТІ при виконанні двох міжнародних проектів зі створення експериментального термоядерного реактора (ITER). В. Ф. Губарєв, В. П. Боюн. АН УРСР .

ЕОМ Дельта

1986

ЕОМ «Дельта» — спеціалізований обчислювальний комплекс для збору та обробки телеметричної інформації та управління аерокосмічними експериментами. Використовувався для обробки даних, знятих з комети Галлея, а також для обробки даних про розповзання радіонуклідів після аварії на АЕС у Чорнобилі. АН УРСР. М. І. Діанов, В. І. Діанов.

кольоровий алфавітно-цифровий і графічний термінал «Парус»

1988

кольоровий алфавітно-цифровий і графічний термінал «Парус» з накопичувачем на магнітній стрічці. Л. Б. Малиновський, І. М. Сметанін, А. І. Шикарєв, В. Н. Князєв. АН УРСР. Випускався Київським радіозаводом під назвою «ТВТ-3».

Медаль Лебедеву

1997

Міжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило С. О. Лебедєву медаль «Піонер комп'ютерної техніки» з написом: «С. О. Лебедєв 1902–1974. Розробник і конструктор першого комп'ютера в Радянському Союзі. Основоположник радянського комп'ютеробудування»

Медаль Глушкову

1997

Міжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило В. М. Глушкову медаль «Піонер комп'ютерної техніки» з написом «В. М. Глушков. 1923–1982. За заснування першого в СРСР Інституту кібернетики АН УРСР, створення теорії цифрових автоматів і роботи в області макроконвеєрних структур обчислювальних систем»

Супер-ЕОМ

2005

створено кластерну супер-ЕОМ. Сумарна продуктивність більш півтрильйона операцій в секунду. І. В. Сергієнко, В. Н. Коваль. Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова Національної академії наук України (2005).