Григір Тютюнник

Timeline created by letraletra
  • Period: to

    Дитинство та юність

    Батька,діда та дядька Григорія було репресовано.
    Письменника до себе на Донбас взяв батьків брат Филимон Васильович Тютюнник. Він і його дружина вчили й виховували малого Григора. 1938 року дядько віддав Григора до школи в український перший клас .1946 року після закінчення 5 класу пішов в Зіньківське ремісниче училище № 7, де одержав спеціальність слюсаря 5-го розряду.З 1951 служив у морфлоті радистом на Далекому Сході.У 1957—1962 p. навчався в ХНУ на філологічному факультеті.
  • Народження

    Народження
    Тютюнник Григір Михайлович народився 5 грудня 1931 року в c. Шилівка (нині село Зіньківського району Полтавської області). Батьки Тютюнник Михайло Васильович і Тютюнник (в дівоцтві Сивокінь) Ганна Михайлівна, були селянами і працювали в колгоспі.
  • Period: to

    Рання творчість

    1961 року Григір Тютюнник написав російською мовою свою першу новелу «В сумерки» за підписом Г. Тютюнник-Ташанський. Після смерті старшого брата Григорія Тютюнника переклав свої «Сумерки» українською мовою і відтоді писав лише нею. Перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито…». Молодіжні журнали «Дніпро» та «Зміна» вміщують новели «Місячної ночі», «Зав'язь», «На згарищі», «У сутінки», «Чудасія», «Смерть кавалера».1966 року вийшла перша книжка «Зав'язь»
  • Погляди у літературі

    Погляди у літературі
    До літератури ставився серйозно, був переконаний, що вона не може асоціюватися із грою «в шахи, де можна перехитрувати заковиристим ходом супротивника», вважав, що головне у творі – людина, літературну працю сприймав «за роботу, яку треба робити без поспіху, на совість».Свої перші публікації поціновував досить самокритично, вимагав від себе «ще вчитися думати на папері», «писати тільки під сильним враженням» тощо.Тютюнник поступово дійшов висновку, що «талант – крапля здібностей і море праці».
  • Period: to

    Розквіт творчості та спадщина

    1970-ті у пресі — «Вітчизна», «Дніпро», «Ранок»,«Дружба народов», «Сельская молодежь» виходять нові твори Григора Тютюнника. У Таллінні виходить збірка його оповідань естонською мовою (1974). 1979 року журнал «Сельская молодежь» повідомляє, що його нагороджено медаллю «Золоте перо» — за багаторічну творчу співпрацю. Виходять друком збірки «Батьківські пороги», «Крайнебо» (1972, 1975), «Коріння» (1978).Написав близько 40 новел, 5 повістей (одна — незавершена), низку нарисів, статей, спогадів.
  • "Климко"

    "Климко"
    У 70-х рр.. побачила світ повість «Климко». Твір переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна застала Тютюнника на Донбасі, а голод змусив його повернутися на Полтавщин. Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя письменника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам’ятного походу дитини тяжкими дорогами війни.
  • Письменник для дітей

    Письменник для дітей
    Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника. 1980 pоку за книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено премію імені Лесі Українки. Так, за спогадами Валерія Шевчука, з нього хотіли «зробити дитячого письменника», тобто вважали письменником для дітей, що викликало у нього немалий подив.
  • Самогубство

    Самогубство
    Зацькований, доведений до розпачу і депресії, в ніч із 5 на 6 березня 1980 року вчинив самогубство в Києві. У руці письменник стискав передсмертну записку: «Домучуйте когось іншого, а моє, що в мене є, спаліть». Поховано письменника на Байковому кладовищі в Києві.