5442bc3d2fd97

Павло Грабовський Життєпис

  • Народження

    Народження
    Павло Арсенович Грабовський народився в селищі Пушкарне (Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія) у бідній родині паламаря.
  • Period: to

    Навчання

    Охтирська бурса
  • Революційна діяльність

    Революційна діяльність
    Продовжує навчання в духовній семінарії в Харкові. В цей період Павло Арсенович зв’язується з революційним гуртком «Чорний переділ».
  • Виключення з семінарії

    Юного Павла виключають з семінарії за участь у революційній організації.
  • Початок літературної творчості

    Початок літературної творчості
    Працює коректором газети в Харкові та займається революційною діяльністю. Пробує себе в літературній творчості.
  • Військова служба

    Військова служба
    Беруть на військову службу до піхотного полку в місто Валки. Там він зв’язується з підпільною організацією народників. Пізніше його переводять до Туркестанського військового округу. За революційну діяльність Павла Арсеновича на 5 років висилають до Балаганського округу Іркутської губернії.
  • Пошук роботи

    Пошук роботи
    До квітня 1885 р. Павло Грабовський мешкав у рідному селі Пушкарному, безнадійно намагаючись знайти роботу приватного вчителя на Краснопільщині чи навіть на всій Слобожанщині.
  • Література на засланні

    Література на засланні
    Перебуваючи на засланні він пише поеми «Текінка», «Из путевых заметок» та «Из живых впечатлений»
  • Перше кохання

    Перше кохання
    Познайомився з російською революціонеркою-народницею Надією Костянтинівною Сигидою (Малоксіяно; 1862-1889), котра в його житті й літературній творчості стала яскравим світанком. На жаль, бути разом їм судилося швидкоплинних чотири місяці.
  • Дружба з Франком

    Дружба з Франком
    Переводять до Іркутської тюрми. Починає листуватися з І. Франком та надсилає свої вірші до галицького часопису «Зоря».
  • Period: to

    Ув'язнення

    Час перебування в Іркутській губернській в’язниці став переломним для літературної творчості.
  • Продовження творчої діяльності

    Створив оригінальну поему “Бурятка”, а також спробував творчі сили в іншій царині, переклавши українською мовою першу главу “Євгенія Онєгіна” Олександра Пушкіна, фрагменти “Фауста” Ґете, низку віршів бранця Петропавлівської фортеці, народовольця Петра Якубовича і таке інше.
  • Period: to

    Переїзд до Якутська

    Довелося нидіти у м. Вілюйську, інших населених пунктах Вілюйського повіту Якутській області. Щоб було зрозуміло: до 1902 р. поселення перебувало під адміністративним правлінням окружного поліцейського управління на чолі з справником. Тільки із січня 1902 г. міським господарством став завідувати цивільний староста, обираний з числа купецького і міщанського стану.
  • Нарис-життєпис

    Нарис-життєпис
    Використовуючи спогади тутешніх бранців, створив нарис-життєпис “Микола Гаврилович Чернишевський” про автора роману “Що робити?”, надрукований у львівському часописі “Житє і слово” 1895 р., редагованому Іваном Франком.
  • Збірка "Доля"

    Збірка "Доля"
    Видав збірку «Доля» та написав статтю «Дещо про творчість поетичну».
  • Дружба з Грінченком

    Дружба з Грінченком
    Продовжив літературну діяльність та підготував добірку оригінальних і перекладних поезій “Кобза” (1898), яку вперше надіслав новому товаришу - Борису Грінченку, який на кошти Івана Череватенка організував у Наддніпрянській Україні видавництво популярних книжок українською (!!!) мовою.
  • Period: to

    Збірки творів

    Світ побачили ще дві авторські збірки - “Пісні України” (1898) і “Хвиля” (1899).
  • Переїзд до Тобольська

    Переїзд до Тобольська
    Із Якутська знесиленого і хворого Павла Грабовського перевели, за більш як чотири тисячі верст, в Тобольськ. У тому дрібному містечку судилося політичному вигнанцю провести останні роки життя.
    Аби вижити, українець приватним чином вчителював, служив у ветеринарному відділенні губернського управління, трудився коректором у редакції першої в місті приватної газети “Сибірський листок”.
  • Останнє кохання

    Останнє кохання
    Анастасія Миколаївна Лук’янова.
    Останнє кохання, дочка колезького секретаря, що народилася у селі Соколівському Акмолинської губернії (нині - Омська область).
    Була заарештована і звинувачена в належності до терористичного гуртка, а потім вислана до Тобольська - за місцем постійного проживання, де поставлена під особливий нагляд поліції.
    Отже, знову зустрілися дві споріднені душі.
  • Одруження

    Одруження
    В Андріївській церкві м. Тобольська Анастасія Лук’янова та Павло Грабовський обвінчалися, про що було зроблено запис у паспортній книжці, засвідчений священиком Андрієм Катаєвим і печаткою церкви.
    Відтоді інтимна лірика українського поета стосувалася виключно його дружини.
  • Переїзд

    Переїзд
    Наприкінці весни Грабовські перебралися жити на гору в будинок Філімонова (нині - вул. Свердлова, 7)
  • Син

    Син
    У подружжя сталася щаслива подія - народився син Борис, названий на честь Бориса Грінченка.
    Чимало дослідників приписують тому первістку важливу роль у створенні сучасного телебачення. Бо із часом радянський фізик українського походження Борис Грабовський (1901-1966) став виданим винахідником.
  • Смерть

    Смерть
    Українець помер від сухот 29 листопада (12 грудня).
    Похований, згідно із заповітом, неподалік із могилами декабристами, із пасмом волосся своєї Надії.
  • Доля родини

    Після смерті чоловіка вдова П. А. Грабовсього із малим дитям переїхала у третю частину м. Тобольська - на вулицю Туляцьку (нині - Жовтнева), у доходний будинок Венгерського (давно знесений). Незабаром Анастасія Миколаївна Лук’янова з сином Борисом та своєю матір’ю виїхали на батьківщину чоловіка: спочатку - в Одесу, потім перебралися до Харкова, проте на початку 1917 р. оселились у киргизькому селищі Токмак.