-
Period: 2000 BCE to 1876 BCE
доведення теореми Піфагора
Теоре́ма Піфаго́ра — одна із засадничих теорем евклідової геометрії, котра встановлює співвідношення між сторонами прямокутного трикутника. Вважається, що вона доведена грецьким математиком Піфагором, на честь котрого вона названа (є й інші версії, зокрема думка, що ця теорема в загальному вигляді була сформульована математиком-піфагорійцем Гіппасом). -
1800 BCE
початок вивчення вищої арифметики
Теорія чисел — галузь математики, яка розпочалась з вивчення деяких властивостей натуральних чисел, пов'язаних з питаннями подільності і розв'язання алгебраїчних рівнянь у натуральних числах.
В теорії чисел у широкому розумінні розглядаються як алгебраїчні, так і трансцендентні числа, , які пов'язані з арифметикою цілих чисел та їх узагальнень. У дослідженнях з теорії чисел, поряд з елементарними і алгебраїчними методами застосовуються також геометричні і аналітичні. -
900
виникнення арабської нумерації
виникла в Індії, -
Виникнення науки топології
Тополо́гія (грец. τόπος — місце, logos — наука) — розділ математики, який наближений до геометрії. У той час як алгебра починається з розглядання операцій, геометрія — фігур, а математичний аналіз — функцій; найфундаментальніше поняття топології — неперервність. Початкові дослідження з топології належать Леонарду Ейлеру. -
Лінійна алгебра
Ліні́йна а́лгебра — важлива частина алгебри, що вивчає вектори, векторні простори, лінійні відображення та системи лінійних рівнянь. Векторні простори зустрічаються в математиці та її прикладних застосуваннях. Лінійна алгебра широко використовується в абстрактній алгебрі та функціональному аналізі і застосовується у природничих науках. -
Доведення Вели́кої теоре́ми Ферма́
Вели́ка теоре́ма Ферма́ — твердження, що для довільного натурального числа рівняння рівняння Ферма не має розв´язків у цілих числах відмінних від нуля.
Вона була сформульована приблизнов 1637 році французьким математиком П'єром Ферма таким чином:
«Неможливо розкласти ні куб на два куби, ні біквадрат на два біквадрати, ні взагалі довільний степінь, більший від квадрата, на два степені з еквівалентним показником.
