Давній Єгипет

Ранньодинастичний період

3050 BCE

Ранньодинастичний період тривав приблизно одночасно з Шумеро-Аккадською в Межиріччі та еламською цивілізаціями. У III столітті до н. е. єгипетський жрець Манефон розбив довгу послідовність фараонів від Менеса до свого часу на 30 династій, і цю систему все ще використовують сьогодні. Він почав свою офіційну історію з царя на ім'я «Мені» (або Менес по-грецьки), який, як вважалося, об'єднав два царства Верхнього і Нижнього Єгипту.

Стародавнє царство

2686 BCE

Великі досягнення в галузі архітектури, мистецтва і технології, які припадають на епоху Стародавнього царства, були підживлені збільшенням продуктивності сільськогосподарської праці[en] і, як наслідок, зростанням чисельності населення, яке стало можливим завдяки добре розвиненій центральній адміністрації.

Перший перехідний період

2181 BCE

Після колапсу центрального уряду Єгипту наприкінці Стародавнього царства адміністрація вже не могла підтримувати або стабілізувати економіку країни. Місцеві правителі не могли розраховувати на допомогу царя в період кризи, а нестача продовольства і політичні суперечки спричинили голод і дрібні громадянські війни.

Середнє царство

2134 BCE

Фараони Середнього царства відновили в країні стабільність і процвітання, тим самим стимулювавши відродження мистецтва, літератури і монументальних об'єктів. Ментухотеп II і його наступники з одинадцятої династії царювали у Фівах, але візир Аменемхет I, вступивши на царство на початку дванадцятої династії приблизно у 1985 році до н. е., переніс столицю до міста Іті-тауї, розташованого у Файюмській оазі.