-
Український письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч
Народився 5 березня 1827р. у Веселому Подолі на Полтавщині. -
Освіта
Початкову освіту Л.Глібов здобув удома за допомогою матері. У 1840р. вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші. -
Перша поезія
Першу поезію "Сон" молодий Глібов написав у 1841р.
Раз в тиху годину
Я спав опівдні
І от що згадав я:
Приснилось мені,
Що ніби гуляю
В хорошім саду.
Дивлюсь, прилетіла
К своєму гнізду
Малинівка-пташка
Дітей годувать,
А дітки маленькі
Радіють, пищать.
Тоді я прокинувсь…
Бажалось мені,
Щоб жить нерозлучно
В своїй стороні,
Де мила родина,
Гніздечко своє.
І серденько дуже
Забилось моє,
І важко зітхнулось
В чужій стороні,
І жаль дуже стало
І гірко мені. -
Перша збірка
У 1847р. вийшла його перша збірка російською мовою "Стихотворения Леонида Глебова" (50 віршів), за яку він отримав догану, так як гімназист не мав права щось робити без дозволу керівництва. Інспектор гімназії зробив Глібову належне "внушеніє" та пригрозив карцером. У цьому ж році важка хвороба змусила Глібова перервати навчання й повернутися додому. -
Навчання
Після невдалої спроби вступити на медичний факультет Київського університету він 1849 р. вступає до Ніжинського ліцею князя Безбородька. -
Period: to
Творчість
Ліцеїсти захоплювалися читанням періодики й пробували писати самі. Байки Глібова, написані ним у Ніжині, здобули визнання товаришів і навіть деяких викладачів; зокрема професор теорії та історії літератури М. Тулов вважав, що «байки Л. Глібова у показі побутового життя українців — цілком самостійна й дуже цінна праця і є великим внеском у літературу». Ці байки разом з віршами та етнографічними записами друкувалися в 1853-1861 рр. у додатках до «Черниговских губернских ведомостей». -
Працевлаштування
Після закінчення 1855 р. ліцею Глібова було призначено вчителем історії й географії в Чорному Осколі на Поділлі. -
Нова посада
1858 року поет переїздить до Чернігова, де дістає посаду вчителя географії в місцевій чоловічій гімназії, а згодом призначається наглядачем благородного пансіону при ній. Л. Глібов був учителем Петра Косача — батька Лесі Українки. Учні завжди з повагою відгукувалися про свого вчителя, знали напам'ять його байки. -
Друк творів
Свої байки та вірші Глібов друкував у журналі «Основа», що з 1861 р. виходив у Петербурзі. У середині 1861 р. він почав видавати тижневик «Черниговский листок» (російською й українською мовами). Значну частину статей для «Черниговского листка» писав сам Глібов, публікуючи їх під кількома псевдонімами (Простодушний, Непостоянный Сотрудник, Капитан Ботвиван, Дідусь Кенир) -
Перша збірка байок
1863 р. у Києві в серії «Для народного читання» вийшла перша збірка байок Глібова. З'явившись у час сумнозвісного Валуєвського указу, яким заборонялося видавати книги українською мовою, вона відразу була заборонена для народних шкіл, а частина тиражу знищена. -
Поліційний нагляд
Позбавлений роботи, Глібов ЗО жовтня 1863 р. виїхав у Ніжин до батьків дружини. -
Повернення
Тільки через два роки він зміг повернутися до Чернігова на посаду переписувача губернського статистичного комітету -
Нова посада
Наприкінці 1867 р. Глібову вдається влаштуватися завідуючим чернігівською земською друкарнею. На цій посаді йому судилося пробути до кінця свого життя. -
Останній день життя
10 листопада (29 жовтня) 1893 р. Глібова не стало. Чернігів урочисто поховав свого великого громадянина. На пам'ятнику поетові, спорудженому на кошти громадськості, було викарбовано слова В. Самійленка, написані в день смерті Глібова. ...І от замовк твій голос, погас огонь ясний, Що в темному світі окопі; Але не вмре поет у пам'яті людській. Згадаєм ми тебе в недоленьці лихій І в кращий час нової долі.