-
Народження
Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. -
Вступ до Києво-Могилянській академії
У 1738 році здійснилася давня мрія хлопця — навчатися у Києво-Могилянській академії. Григорій став одним з найретельніших, особливо наполегливих і тямущих студентів. -
Period: to
Життя в Петербурзі
З 1742 по 1744 рік жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, прославився чудовим басом, майстерною грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах і сопілці та композиторським талантом, створював музику на власні вірші. Навчання продовжив в Київській академії. -
Period: to
Мандри у складі російської місії
У 1750 році у складі російської місії Сковорода виїжджав за кордон і три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідав Братиславу, Відень, Будапешт; бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн. -
Повернення в Україну
Повернувся в Україну у 1753 році, викладав поетику в Переяславському колегіумі. Писав байки, викладав стародавні мови, глибоко цікавився математикою, географією, економікою; навчав етичних норм. Оскільки підручника з етики не було, Сковорода написав його сам. Це був його перший філософський твір, основою якого є думка, що ледарство — найбільша людська вада. -
Period: to
Викладав у Харківському колегіумі
-
«Байка Езопова»
Учителюючи в Харкові, латинськими і українськими віршами написав «Байку Езопову». -
Філософський трактат «Вхідні двері до християнської доброчинності»
-
Початок мандрівного життя
Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами ; щоразу відхиляючи пропозиції і світських, і церковних осіб. Казав: «Світ мене не впіймає». -
Period: to
Збірка прозових байок «Байки харківські»
-
Збірка віршів «Сад божественних пісень»
Об’єднав тридцять віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень». -
Смерть
У селі Пан-Іванівка (на сьогодні Сковородинівка Золочівського району Харківської області) в домі Андрія Ковалівського помер у 72 роки.
Незадовго до цього був веселий, балакучий, згодом вийшов у сад і край дороги став копати яму. «Що це ви робите, Григорію?» — запитали здивовано друзі. «Та копаю собі могилу, бо прийшов мій час». Коли ж гості роз’їхалися, Сковорода помився, переодягнувся в чисту білизну, ліг на лаві й… заснув навіки.
